Методика навчання дошкільників вправам з рівноваги

Організація  та проведення прогулянок для дітей дошкільного віку

   «Дитина за своєю природою — допитливий дослідник, відкривач світу, тож нехай перед нею відкривається чудовий світ в живих фарбах, яскравих і тремтливих звуках, в казці, грі, творчості, красі».

В. О. Сухомлинський

Дивовижний світ природи ... .  Людина - частина природи, без взаємодії з якою її життя не може бути повноцінною. Світ природи і світ рухів, об'єднуючись, стають потужним засобом різнобічного розвитку дитини в умовах психологічного комфорту.

 У всіх вікових групах дитячого саду для ознайомлення дітей з природою широко використовуються прогулянки. Вони мають велике виховне значення: забезпечують безпосереднє спілкування дітей з природою в різні сезони, активну діяльність.

         Прогулянки дають можливість накопичити у дітей уявлення про такі явища природи, які протікають тривалий час. Педагог знайомить вихованців з повсякденними змінами в природі по сезонах (тривалість дня, погода, зміни в житті рослин і тварин, праця людей), організовує різноманітні ігри з природним матеріалом - піском, глиною, водою, льодом, листям і т.д. У дітей накопичується чуттєвий досвід, виховується спостережливість. Прогулянки доставляють дітям радість і задоволення від спілкування з природою, допомагають відчути її красу.

     Під час прогулянок здійснюється повсякденне ознайомлення дітей з природою.

На прогулянках доцільніше знайомити дітей з тими явищами природи або з тими ознаками об'єктів, уявлення про  які можуть скластися лише протягом тривалого часу - в процесі спостережень, ігор, праці. Наприклад, спостереження за змінами погоди в різні сезони доцільніше організовувати на прогулянках. При цьому дітей знайомлять з повсякденними змінами у природі, наприклад: таненням снігу, набуханням бруньок і т.д. Більш повні уявлення про звички птахів діти також одержують під час спостережень й годуванні пернатих на прогулянках.

 В освітньо - виховній  роботі з дітьми на прогулянках та екскурсіях існує тісний зв'язок: уявлення, які накопичуються у дітей у процесі повсякденного ознайомлення з природою на прогулянках, узагальнюються і уточнюються на екскурсіях, а знання, отримані на екскурсіях, закріплюються на прогулянках.

Узагальнені знання дітей про сезони формуються поступово. Починаючи з першої молодшої групи на основі чуттєвого досвіду має йти накопичення конкретних уявлень про кожний сезон.

У середній групі можливо підвести дітей до первинного узагальнення їх знань про характерні ознаки сезону.

 У старшій групі діти вже можуть оперувати узагальненими знаннями про всі сезони.

  Організація і проведення прогулянок

         Процес виховання дітей неперервний. Великі потенційні можливості для всебічного гармонійного розвитку особистості дитини закладені в процесі освітньо-виховної роботи з дітьми в умовах прогулянки. Тут як ніде малюкам надаються унікальні умови для всебічного розвитку, в повній мірі задовольняються його потреби в активних рухах, в самостійних діях при ознайомленні з навколишнім світом, у нових яскравих враженнях, у вільній грі як з природним матеріалом, так і з іграшками. Однак в силу вікових особливостей малюки самі не можуть використовувати весь час прогулянки з максимальною користю для свого розвитку. Дорослий повинен педагогічно правильно керувати їх діяльністю.

 Протягом року прогулянки проводяться щодня. У літній час діти проводять на повітрі практично весь час з моменту приходу до дошкільної установи, в приміщення заходять лише для прийому їжі і сну.

         У зимовий час прогулянка проводиться 2 рази на день загальною тривалістю до 4 годин. Тільки температура повітря нижче -15 ° або вітряна погода, хуртовина можуть служити приводом для скорочення прогулянки або скасування її.

 Вихователь здійснює основну роботу з дітьми. З метою охорони життя і здоров'я дітей вихователь, починаючи робочий день (до прийому дітей), уважно оглядає всю ділянку: чи немає поламаного обладнання, битого скла, будь-яких небажаних предметів і т.д. У літній час можуть бути гриби, незнайомі ягоди в затишних куточках майданчики, палиці з шпильками і загостреними кінцями і пр.

 Для того щоб діти охоче залишалися на прогулянці належну за режиму час, необхідно їм створити умови для різноманітної діяльності.

Створення умов для ефективного проведення прогулянок

 Крім стаціонарно встановленого обладнання, на дільницю слід виносити додатковий матеріал, який служить цілям закріплення, уточнення, конкретизації нових знань дітей про навколишній світ, а також тренує їх спостережливість, вміння порівнювати, узагальнювати, робити найпростіші висновки. Це набори певних видів об'єктів, виконаних з пластмаси, гіпсу або дерева.

1-й набір: казкові персонажі, знайомі дітям. У зимовий час це Святий Миколай, в літній - дівчинка Марійка з братиком Іванком та ін. Діти розглядають їх, разом з дорослим згадують улюблені казки, святкові, новорічні події. Іноді в руках у Машеньки з'являється кошик. Діти помічають, починають припускати, куди зібралася дівчинка. Так зароджується цікава бесіда.

2-й набір: знайомі іграшки - ведмежа, лисиця, заєць, вовк, білка, олень. Одні сидять на задніх лапах, інші стоять або лежать. Для підтримки інтересу дітей, розвитку їх уважності час від часу в оформлення об'єктів вносяться сюрпризні моменти: взимку ведмежаті надягають малахай, вовку - рукавиці; в літній час лисиці - яскравий хустку. А то і рум'яний колобок можна посадити на ніс! Зайцю можна вдягти те спідницю, то фартух, ведмедику - червону сорочку, вовку - постоли і т.д.

Третій набір: знайомі дітям іграшки - ворона, горобець, голуб, сорока, снігур, синиця. Діти самостійно знаходять їх, розглядають будову тіла, показують характерні рухи, голосові реакції птахів.

 Цю атрибутику розставляють по всій ділянці, не більше 4-5 фігур одночасно. Замінювати їх слід через 10-12 днів, тим самим підтримуючи до них стійкий інтерес дітей.

 Можна стаціонарно встановити щит. На нього дорослий вивішує барвисто оформлену ілюстрацію знайомої казки, час від часу замінюючи інший («Три ведмеді», «Теремок», «Ріпка», «Колобок», «Снігуронька і лисиця» тощо) Помітивши нову ілюстрацію, діти зупиняються біля щита , з цікавістю розглядають її і разом з вихователем можуть згадати сюжет всієї казки.

 У літній час з метою розвитку спостережливості, вміння помічати зміни в одному з спокійних місць ділянки можна організувати «озеро», вриваючись в землю невеликий тазик і обклавши краю дерном. У яскравий сонячний день біля «озера» засмагають на травичці ляльки, плавають по «озера» качечки. У похмуру погоду у «озера» сидить рибалка. Такі зміни в сюжеті не залишають дітей байдужими. Вийшовши на прогулянку, діти поспішають подивитися, що відбувається на «озері».

         Навіть погана погода не є приводом для поганого настрою. Восени можна, як і влітку, гратися в пісочниці, поки на вулиці тепло.

А ще саме восени можна збирати багато чого цікавого! Захопіть на прогулянку відро і зберіть у нього жолуді, шишки або каштани.

         Яскраве осіннє листя можна збирати в букети, робити з них гербарій, а потім перетворювати засушені листочки на прекрасні аплікації. Природний матеріал діти із задоволенням використовують в іграх як предмети-замінники: шишки або фігурки з каштанів перетворюються на казкових героїв, листочки – на білетики, ковдрочку для ляльки, гроші в магазині.

У зимовий час серед запушених снігом кущів з гірки спускаються лижники (відповідно одягнені ляльки). Протягом дня тут можуть відбутися зміни, наприклад, впали на бік санки. Хто з дітей помітить це першим? Наступного разу на пагорбі з'явиться заєць, а з-за кущів за ним стежитиме вовк або лисиця. Кожного разу знайдеться привід і для спостережень і для розгорнутої бесіди з дітьми, бачачи ці сюрпризних моментів. Потрібна тільки фантазія дорослого.

 Яскраво прикрашена ділянка сама по собі викликає у дітей стійкий позитивний емоційний настрій, бажання йти на прогулянку. У залежності від сезону вхід на веранду можуть прикрашати гірлянди з квітів, сніжинок або листя золотої осені. До поручнів веранди на рівні очей малюків можна прикріплювати Султанчик, вітряні млини (в руки цей матеріал давати не слід, щоб уникнути травм).

 По краях доріжок бажано протягнути різнокольорові шнури і стрічки, снігові вали прикрасити орнаментом з різноколірних крижинок. Прикраси служать і ігровим матеріалом. Між деревами на яскравому шнурі можуть висіти дзвіночки, різнокольорові брязкальця. Завдання дитини пройти пригнувшись (влітку проповзти) так, щоб іграшки не зазвучали. Потім потрібно піднятися і дотягнутися до бубна, що висить поруч, і вдарити по ньому долонею.

 Достатня кількість ігрового матеріалу зробить прогулянку більш насиченою та цікавою. Помилка практики полягає в тому, що на прогулянку іноді виносять ігровий матеріал, вилучений з ужитку в групі (машини без коліс, ляльки  без перук і т.д.). На прогулянці повинні бути іграшки, які добре піддаються санобробці (пластмаса, гума, дерево, гіпс, яскраві фарби яких не бліднуть на повітрі). Для ігор виділяються барвисто оформлені ляльки, одяг яких діти самі можуть легко зняти і випрати, ляльок діти можуть спокутувати.

Структурні компоненти прогулянки

Неодмінною умовою успішного проведення прогулянки є правильне планування її проведення.

1. Один з головних компонентів прогулянки - це спостереження. Під час спостереження активізуються такі процеси, як зір, слух, дотик, нюх, тактильних і смакових відчуттів - все це сприяє глибокому пізнанню навколишнього світу, залишає в душі дитини захоплюючі і незабутні враження. При проведенні прогулянок використовуються різноманітні форми організації дітей (всі група, невеликі підгрупи, індивідуально). Це успішно вирішується в ході систематично проводяться спостережень, заздалегідь запланованих педагогом.

Щоденні спостереження на прогулянці збагачують уявлення дітей про світ природи, людей (їх праці, взаємовідносин), збагачують дитячі естетичні уявлення.

Фронтальна організація спостережень на прогулянках використовується, коли дітей знайомлять з яскравими сезонними змінами, з працею дорослих, з новим видом праці на ділянці, показують новий спосіб дії. При проведенні колективних спостережень використовуються ті ж прийоми, що і на заняттях: питання, загадки, порівняння, обстежувальні дії, художнє слово і т.д., однак, враховуючи, що на дітей під час прогулянок діють різноманітні подразники, спостереження проводяться короткочасно і багаторазово повторюються.

Під час прогулянок ведуться індивідуальні спостереження. Важливо будити самостійну думку дітей, привчати помічати нове, залучати наявний досвід. Для цього слід підтримувати самостійні спостереження, задавати питання, давати пояснення, а іноді вчити спостерігати.

         2. Дидактичні завдання тривають не більше 3-4 хвилин, проводяться кілька разів протягом прогулянки. Вони можуть проводитися як з однією дитиною, так і з підгрупою, і з усіма дітьми відразу. Завдання дуже різноманітні, повинні бути обов'язково у формі гри, доступні і зрозумілі малюкам за змістом. Наприклад: листя для букета, крижинки для прикраси, камінчики для ведмежат і т.д. Обов'язковою умовою є закінченість, тобто: збирали букет - візьміть до групи або зробіть прикраси, робили крижинки - прикрасьте лабіринт, розкладали камінчики - пригостіть ведмежат.

Пропонуючи дидактичні завдання, вирішуються завдання не тільки на засвоєння ознак і властивості предметів, але і на активізацію розумових процесів, звуковимовлення, активізацію словника, рухів, вміння аналізувати. У процесі ігор відбувається активне накопичення чуттєвого досвіду, розвивається спостережливість і увага, пам'ять і мислення.

3. Навчання трудовим діям є важливим компонентом прогулянки. В процесі їх виконання, формуємо позитивне ставлення, повагу до праці дорослих, бажання включитися в трудовий процес, а потім і бажання самостійно щось зробити.

На що необхідно звернути увагу? Перші доручення повинні бути дуже простими і зрозумілими для дітей: принеси в коробку, прибери на поличку, збери камінці... Чому? Малюки дуже емоційні і швидко захоплюються. Скажи їм, збираємо сніг, і вони хапають лопатки або відерця і біжать його збирати, ламаючи на шляху побудови, зроблені раніше. Збираючи листя, можуть так захопитися, що починають їх розкидати. І тільки тоді, коли вони бачать результат праці, вони будуть і в наступний раз охоче відгукнувся на пропозицію вихователя.

Виконуючи одночасно і трудові та дидактичні завдання, діти зайняті цікавою і корисною справою.  Саме в цій невимушеній обстановці кожен вихованець набуває позитивні риси особистості та навички правильних взаємин з однолітками.

 Внаслідок нових видів діяльності на прогулянці виникають ситуації, що викликають нові відносини дитини з дорослим і її однолітками. Йде інтенсивне формування особистісних якостей кожної дитини.

 Таким чином, трудові дії дітей слід також вважати одним із самостійних компонентів у структурі прогулянки.

4. Рухливі ігри та вправи.  На прогулянках вихователь організовує ігри з природним матеріалом (пісок, вода, сніг, листя, плоди). Для таких ігор на ділянці слід мати устаткування (пісочний дворики, ящики з піском, басейн). Формочки, сосуди, совочки, печатки періодично виносяться на прогулянки. Крім цього, широко використовуються різноманітні ігрові вправи на впізнавання дерев, чагарників, квітів, тварин (по звуках і слідах і т.д.), ігри з іграшками, які приводилися в рух вітром.

У малюків ще недостатньо сформований досвід самостійної рухової активності, тому рухливі ігри та вправи проводяться щодня. З їх допомогою на прогулянці вирішуються оздоровчі, освітні та виховні завдання. В умовах прогулянки у вихователя багато часу для кожної дитини: навчити одного, виправити помилки іншого, підтримати третього.

Проводячи рухливі ігри, вирішується дуже багато завдань: задоволення потреби в русі, підвищення емоційного тонусу малюків, уточнення знань про об'єкти, розвиток орієнтування в навколишньому, уміння слухати дорослого, виконувати вимоги ігри.

У теплу пору року потреба в активних рухах задовольняється повністю. Взимку ця проблема стоїть досить гостро. При нормі 10 тисяч кроків за день молодші дошкільнята за власною ініціативою можуть зробити лише 1200-1500 кроків, у той час як при продуманій організації та педагогічно правильному керівництві вони показують результати до 6000 кроків кожен. Таких результатів дитина досягає без будь-яких зусиль для себе, захоплено рухаючись по ділянці в процесі виконання дидактичних завдань, активно беручи участь в організованих рухливих іграх, займаючись цікавою самостійною діяльністю. Стає очевидним, що рухливі ігри та ігрові вправи також є обов'язковим компонентом кожної прогулянки.

         Таким чином, структурними компонентами прогулянки є:

 - Різноманітні спостереження,

 - Дидактичні завдання,

 - Трудові дії самих дітей,

 - Рухливі ігри та ігрові вправи.

 Всі ці компоненти дозволяють зробити прогулянку більш насиченою та цікавою. До того ж вони виступають не як окремі педагогічні заходи, а як логічно обгрунтовані частини того основного, що заплановано дорослим в конкретній прогулянці.

         Кожен з обов'язкових компонентів прогулянки займає за часом від 7 до 15 хвилин і здійснюється на тлі самостійної діяльності дітей. У залежності від сезонних і погодних умов, об'єкта спостережень, настрою дітей ці структурні компоненти можуть здійснюватися в різній послідовності. Наприклад, у похмурий морозний день діти, вийшовши на прогулянку, відразу ж включаються в рухливу гру, що незмінно піднімає їх емоційної тонус.

 У спекотний літній час діти відразу ж починають виконувати трудові дії, наповнюють басейн водою, щоб потім використовувати її протягом всієї прогулянки.

 Головне - кожен з компонентів прогулянки вносить своє, неповторне в розвиток і виховання, у формування особистісних якостей молодших дошкільнят.

 Протягом всього року в обов'язковому порядку проводиться і вечірня прогулянка. Так як дорослий додатково зайнятий зустріччю з батьками, на вечірній прогулянці не проводяться організоване спостереження і трудові дії (знімаються два структурних компонента прогулянки).

 На тлі самостійно граючих дітей педагог може щось розповідати і показувати їм, поспілкуватися з одним-двома на цікаву них тему, організувати індивідуальні ігри - розваги поспостерігати з підгрупою дітей за будь-яким незвичним явищем і подією, яке помітили вони самі. Головне - зробити так, щоб на прогулянці не було нудно.

Цільові прогулянки

         Починаючи з другої молодшої групи проводяться цільові прогулянки по ділянці і з виходом за його межі. Враховуючи природне оточення дитячого саду, найбільш яскраві сезонні явища природи, можливості дітей, проведену з ними роботу, вихователь вирішує, куди піти і що подивитися. На такій прогулянці виділяється основне завдання - ознайомлення дітей з явищем чи об'єктом природи для розширення і уточнення дитячих вражень.

 Цільові прогулянки короткочасні, і на них вирішується невеликий обсяг завдань. Діти знайомляться з яскравими природними явищами того чи іншого сезону, наприклад гніздування граків, льодоходом. Проводяться цільові прогулянки до водойми, на луг, на пасовищі і т.д. Крім того, організовуються прогулянки, пізнавальне зміст яких обмежена (збір ягід, квітів).

 Цільові прогулянки можуть носити пізнавальний характер, наприклад прогулянка до місця гніздування граків і ін.

         Плануючи цільову прогулянку за межі дошкільного закладу, обидва дорослих повинні добре дізнатися місце, де будуть зупинятися діти, передбачити все необхідне в дорозі, щоб ніщо не загрожувало життю малюків. Молодший вихователь супроводжує дітей в цільових прогулянках, може підключитися і старший методист дошкільного закладу.

 Основною метою прогулянок може бути і організація дитячої діяльності в природі, наприклад збирання ягід в лісі (середня група), збір квітів на луці (з малюками).

         Слід пам'ятати, що при організації цільових прогулянок з маленькими дітьми важливою є емоційна сторона.

 На прогулянках до спостережень можуть залучатися не всі діти в залежності від виховних завдань; спостереження за ініціативи дітей всіляко заохочуються. У старшій і підготовчій до школи групах все більшого значення набувають тривалі й систематичні спостереження природи.

Прогулянки – походи

 «Інститутом удосконалення» називають туризм, тому що він дає людині знання, розвиває спритність, винахідливість, витривалість, дарує здоров'я і дружбу, виховує почуття відповідальності за охорону природи і навколишнього світу. Людина повинна якомога раніше випробувати радість подорожі, подолати якомога більше відстаней. Прогулянки-походи закладають у дошкільнят стійкий інтерес до туристичних походів у майбутньому, формують необхідні навички.

 Прогулянки-походи починають проводити з дітьми старшого дошкільного віку. Також матеріал прогулянок - походів можна використовувати і в роботі з молодшими дошкільниками, якщо спростити утримання, скоротити відстані прогулянок, знизити фізичні навантаження.

 Кожен похід повинен стати емоційно - значущою подією в житті дітей, тому необхідно ретельно відбирати різноманітні, цікаві маршрути подорожей, забезпечують тісне спілкування з природою.

 У міських умовах зробити це непросто, однак при бажанні цілком можливо. У кожному місті є сквери, парки, тінисті алеї, невелика річка або ставок, різні зони відпочинку, тихі вулички на околицях з садами приватних будинків, лісопарки. Вони своєрідні, неповторні і можуть стати прекрасним об'єктом для спостережень і частиною маршруту. Соціальні об'єкти, такі, як бібліотека, музей, стадіон, магазин, пошта, також включаються до плану подорожей за умови, що дорога до них буде проходити через зелену зону міста. Прогулянки-походи доцільно проводити один - два рази на тиждень.

 Вихователь продумує програму ознайомлення з природою так, щоб діти могли спостерігати послідовність сезонних явищ, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в них, поступово опановувати знаннями і вміннями елементарними природоохоронної діяльності людини.

 У прогулянках-походах важливо передбачити оптимальні фізичні навантаження, які мають збільшуватися поступово з урахуванням здоров'я і рухової підготовленості дітей.

 З усіх форм організації фізичного виховання в дошкільному закладі саме прогулянки-походи дозволяють найбільш об'єктивно спрогнозувати поступове збільшення фізичних навантажень.

 Слід врахувати, що фізичне напруження під час походу визначається не тільки відстанню і тривалістю шляху. Велике значення має стан дороги, темп і якість ходьби, включення таких інтенсивних рухів, як біг, стрибки, частота і тривалість відпочинку. Тому один і той самий маршрут може забезпечити різний рівень навантаження.

 Одним із завдань прогулянок-походів є вдосконалення рухів у природних умовах, збагачення рухового досвіду дітей.

         Різноманітність рухів, використовуваних дитиною в своїй діяльності, є важливим показником не тільки його рухового, а й загального розвитку. Тому під час прогулянок-походів надамо дітям можливість повної свободи рухів. Вже якщо їм пощастило опинитися в лісі, то нехай вони піднімаються на дерева, перевіряючи свою спритність, міцність рук; змагаються у швидкості, силі, витривалості; дістають високо розташовану гілку, підстрибнувши з місця або з розбігу; перестрибують через канавку; кидають шишки, жолуді , сніжки в дерево, пень або як можна далі. Від дорослих потрібно лише одне - надійна страховка.

 Прогулянки-походи з дошкільнятами нетривалі, маршрути не відрізняються складністю, однак і для них потрібна спеціальна екіпірування. Необхідні предмети потрібно підготувати заздалегідь з розрахунком на всіх дітей, визначити місце зберігання цих предметів, уточнити обов'язки дорослих з ремонту, гігієнічній обробці спорядження.

 Вирушаючи в похід, передбачається одяг і взуття по сезону і погоді.

 Щоб заохочувати творчість дітей, корисно іноді брати в похід невеликі мольберти для малювання, фломастери, олівці. У вихователя повинні бути: набір інструментів (шило, ніж, складная пила), голка, нитки, клей, шпильки.

 Корисно мати і деякий інвентар для того, щоб при необхідності очистити місце стоянки, наприклад маленькі складні граблі, лопатку.

Похід з дітьми на природу вимагає ретельної підготовки, дотримання техніки безпеки.

         Перш за все перевіряється запрограмований маршрут.  Керівник напередодні походу обстежує дорогу, місця стоянок та ігор, вимірює відстань, визначає час руху. Важливо передбачити всі дрібниці, знайти вдале поєднання різного роду фізичних навантажень з відпочинком; продумати, які рухи доцільніше використати на тих чи інших ділянках дороги з урахуванням природних перешкод.

         Прогулянка - похід складається з наступних основних, рівнозначних, взаємопов'язаних між собою частин: дороги до місця стоянки, відпочинку та ігор на стоянці, дорозі назад.

 Не можна бути справжнім господарем на Землі без любові до природи. Одним із завдань прогулянок-походів є виховання дбайливого ставлення до навколишнього середовища. У місцях прогулянок-походів необхідно підкреслено дбайливо ставитися до кожної травинці, квітки, кущику; залучати дітей до участі в практичних справах з охорони природи. Діти поступово осягнуть істину - там, де побувала людина, повинна залишатися чистота.

         Кожний вихід на природу необхідно пов'язувати з різними видами діяльності. Принесені з походу дари природи діти можуть використовувати на заняттях з розвитку мовлення, у театралізованих виставах, в малюванні, аплікації, у дидактичних, рухливих, сюжетно-рольових іграх.

 Необхідна оцінка результативності кожної прогулянки-походу - це допоможе побачити всі плюси і мінуси організації подорожей в природу в цілому та сприяти їх вдосконаленню.

         Що прийняти за критерії оцінки? Настрій і самопочуття дітей, а також те, з якими враженнями діти повернулися з походу. Якщо вони обговорюють побачене, розповідають про нього, зберігають принесені дари, значить, похід був вдалим.

         Самостійні ігри дітей - один з найголовніших показників яскравості їх вражень. Завдання педагога не лише помітити ці враження, але і закріпити їх, розвинути.

Одягаємося  на прогулянку

Ніжки, ніжки, ручки, ручки,

Хочуть, хочуть погулять.

Одягайтеся, швиденько,

Підем сонечко вітать.

Де рукавчик? Ось рукавчик!

Де штанці? Та ж ось вони!

Зараз ми вдягнем дитинку,

А ти, сонечко, нас жди!

Йдемо на прогулянку співаючи:

                                                                              

Весело та дружно ми живемо,

На прогулянку гуртом ідемо.

 Приспів:

Раз, два, три, раз, два, три –

ніжками крокуємо залюбки! (2 р.)

 Піднімаємо ручки догори,

Всім шлемо привіт від дітвори.

 Приспів:

Раз, два, три, раз, два, три –

ніжками крокуємо залюбки! (2 р.)

 Вміємо ми ніжки піднімати,

Вміємо перешкоди обминати.

Приспів:

Раз, два, три, раз, два, три –

ніжками крокуємо залюбки! (2 р.)

Прогулянка

Буду я із лісом розмовляти,

Буду я із гаєм шепотіти, –

Хочу таємницю їхню знати,

Щоб природу краще розуміти.

Я піду: зайду в високі трави,

Вмиюся краплинами роси,

Подивлюсь на сонце-східні барви,

І полину мріями туди.

Буду я гулять по небокраю,

І хмаринці в очі зазирну –

Таємниці всі її пізнаю

І свої секрети розкажу.

По веселці перейду до сонця –

Відігрію душу там свою...

І відкрию сонцю я віконця,

Щоб воно ввійшло в долю мою!

Потім я на крила вітру сяду –

Хай він мене в гори віднесе,

Із гори в долину прокладу стежину –

Може людям щастя принесе...

Прогулянки восени

Прогулянка «Кого ми зустріли в лісі».

 Мета: уточнити уявлення дітей про життя диких тварин у лісі; познайомити дітей з тим, як звірі готуються до зими, закріпити знання про характерні особливості зовнішнього вигляду і звичок деяких лісових мешканців (заєць, лисиця, білка, ведмідь); вчити дітей грати в рухливі ігри, виконуючи ігрові дії і правила; тренувати дітей у виконанні трудових доручень, вчити, надаючи посильну допомогу, відгукуючись на прохання персонажів; виховувати чуйність, турботливе і дбайливе ставлення до лісових звірів.

Попередня робота: знайомство з дикими тваринами (заєць, лисиця, ведмідь, білка), розгляд ілюстрацій і картин, розучування рухливих ігор та ігрових вправу «Великі ноги йшли по дорозі ...», «Зайчик сіренький сидить ...», «З купину на купину», «Гра з ведмедиком», загадування загадок, читання віршів В.Хорол« Зайчик », В.Степанов« Заєць», «Ведмідь», «Білка», розглядання альбому «Дикі тварини », дидактичні ігри «Збери картинку», «Хто, де живе?», «Хто їде в поїзді?».

Хід прогулянки

-    Діти, ви любите ходити в гості? (Так). Сьогодні ми з вами підемо в гості в осінній ліс. Вставайте один за одним і відправимося в гості. Проводиться рухлива гра «Великі ноги йшли по дорозі...», вихователь дзвенить у бубон і читає слова:

«Великі ноги йшли по дорозі, - діти крокують, високо піднімаючи коліна

Маленькі ніжки бігли по доріжці» - діти біжать за вихователем.

       Вихователь:

Ми потрапили в ліс осінній

І хочемо тут погуляти

А ще - повеселитися

І з друзями пограти.

       Подивіться діти, як красиво в лісі: дерева надягли яскраві жовті сукні, а горобина вбралася в червоне сарафанчик. Діти давайте візьмемо в руки листочки і потанцюємо з ними, (діти виконують вправи по показу вихователя). Молодці діти, так добре танцювали.

       Подивіться, хто це сидить під кущиком: вушка довгі стирчать, очі спритні блищать, хто ж це -  вгадайте? На галявинці сидить ... (Зайка).

       Звичайно зайка. Здрастуй, зайка. Подивіться, які у нього довгі вушка, яка пухнаста шорстка. Діти, а ви знаєте, що любить їсти зайчик? Зайці дуже люблять їсти зелену травичку, люблять гризти моркву і капусту. Але скоро прийде зима, буде холодно і голодно для зайців. Давайте запитаємо, що ж зайка буде їсти взимку? Заїнька, що ти будеш їсти взимку?

       Заєць: діти, взимку немає ні зеленої травички, ані моркви, ні капусти і мені доводиться їсти гілочки кущиків і суху травичку.

       Вихователь: Зайка, а як ти готуєшся до зими?

       Заєць:

       Скоро буду я линяти,

       Скоро я буду шубку міняти.

       Взимку бути сірим не можу

       Мене помітять на снігу.

       Діти, а ви любите грати? Пограйте зі мною, а то мені сумно одному. Проводиться гра «Зайчик сіренький сидить ...»

Зайка сіренький сидить

І вухами ворушить.

Ось так! Ось так!

Він вухами ворушить.

Зайчику холодно сидіти

Треба лапоньки погріти.

Ось так! Ось так!

Треба лапоньки погріти.

Зайчику холодно стояти,

Треба зайчику поскакати.

Ось так! Ось так!

Треба зайчику поскакати.

  Ой, діти з вами так весело, але мені пора додому до мами. До побачення!

Вихователь: До побачення зайка. Ну, а ми підемо далі по лісу.

Діти дивіться, хто це стрибає з гілки на гілку?

Це білка - гострі вушка

Гриб побачить на узліссі-

стриб за ним з густих гілок

І несе його додому.

         Вихователь: Клопотуха - білочка, як твої справи? Що на зиму довгу діткам припасла?

        

         Білка: Шишки з горішками, білочка лущить

                   І на зиму довгу діткам збереже.

         Вихователь: Клопотуха - білочка, як твої справи? Що ще на зиму довгу діткам припасла?

         Білка: Білі грибочки білка збере

         На сучках їх висушить і в дупло знесе.

         Вихователь: Клопотуха - білочка, як твої справи? Що на зиму довгу діткам припасла?

         Білка: Золоті листочки зберу в дупло, буде мені і діткам м'яко і тепло.

       Вихователь: Давайте допоможемо білочці, подивіться, скільки навколо шишок і різнокольорових листочків. У відерця ми будемо збирати листочки, в кошики шишки. Ой діти, а я знайшла для білочки грибочок. Молодці діти, добре попрацювали.

       Білочка, ось тобі шишки і грибочок,

       Ось тобі золоті листочки

       Біжи до більчат в будинок

       Нехай тепло вам буде в ньому.

До побачення діти, спасибі.

       Вихователь: Ну, що йдемо далі по лісу. Ой, діти перед нами калюжі, щоб ніг не промочити ми будемо з вами перестрибувати з кочки на кочку. Ось так.

Проводиться ігрова вправа «З кочки на кочку».

Чуєте хто - то йде по лісу?

За завалах, по ярах

Ходить звір хазяйським кроком.

Любить він запашний мед, та малину з гілок рве.

       Вихователь показує іграшку ведмедя. Хто ж це? Правильно ведмідь. Ведмедик, розкажи, як ти готуєшся до зими?

       Ведмідь: Влітку і восени я багато їв і став товстим. У барліг скоро ляжу спати і лапу буду я смоктати. Нехай мені уві сні присниться мед. Прокинуся, коли весна прийде, (збирається, йде)

       Вихователь: Зупинись ведмедик, не йди, пограй з нами.

       Проводиться гра «Ведмедик»: діти стоять у колі, в центрі ведмедик. Дорослий каже:

Виходь-ка Мишко, потанцюй, потанцюй.

Лапою, лапою, Мишко, помахай, помахай.

А ми навколо Мишка хороводом підемо,

Пісеньку веселу заспіваємо, заспіваємо!

Будемо, будемо в долоні ударяти, ударяти!

Буде, буде Мишко  нам танцювати, нам танцювати!

Діти танцюють разом з ведмедиком по показу.

Спасибі ведмедик, що пограв з нами, а в нас для тебе подарунок бочонок меду. Іди в барліг відпочинь. До побачення ведмедик.

Спасибі вам хлопці за подарунок. До побачення.

Ось ми і побували в осінньому лісі, побачили, як звірі до зими готуються, пора і нам додому.

ТЕМА. Що нам осінь принесла?

(Подорож до городніх грядок)

Мета: закріпити знання дітей про овочі; уточнити їх форму,  величину, колір.

Хід прогулянки

Дорослий пропонує всім сходити до городніх грядок і поспостерігати, чим зайняті там старші діти (збирають врожай).

Осінь-матінка прийшла,

Всім дарунки принесла.

Дуже добрий урожай,

Що завгодно вибирай.

Нумо, хлопці та дівчата,

Що вам треба для салату?

Для борщу та для компоту?

Всі швиденько за роботу!

— Що ж старші діти збирають? Спробуємо відгадати.

Загадки

•      Її довгий жовтий ніс

Глибоко у землю вріс. (Морква)

•      Я червоний і товстий,

Борщ без мене не смачний. (Буряк)

•      Сидить баба на грядках,

Вся закутана в хустках. (Капуста)

•      Червоненький і кругленький,

У салаті він смачненький. (Помідор)

•      Заховались під листом

Зелені мишки із хвостом. (Огірки)

Бесіда

— Де ростуть помідори — на дереві чи кущі?

— Якого вони кольору?

— Якої вони форми?

— Порівняйте два помідори: який більший, який менший; легший або важчий?

— Відшукаємо огірочки — чому їх важко відшукати?

(Напевно, бавляться, ховаються.)

— Порівняйте огірочки: який довший, коротший, важчий, легший?

— Помилуємося капусткою. Всілася посеред грядки — відпочиває, гріється на сонечку, не хоче йти.

— Яка капуста?

— Що з неї можна приготувати?

— А є ще овочі, які зарилися в землю і сидять там в темноті, спробуємо відшукати. Це морквина — велика, помаранчева.

— А це буряки.

— Які вони?

— Який дрібніший і легший, який більший і важчий?

У нас на грядках підростає

Все, чого душа бажає:

Огірки і помідори,

Буряків великі гори;

Є редиска, є томати,

Овочів смачних багато.

— Чи вживали ми сьогодні страви з овочів? Які саме?

Рухлива гра «Біжіть до того, що назву»

Мета: вдосконалювати вміння дітей бігати зграйкою, уміти слухати команди дорослого; закріплювати назви овочів.

Хід гри

       Розкласти овочі в різних місцях майданчика.

— Один, два, три — до морквинки біжи (буряка, помідора та ін.). Діти біжать до названого овочу.

Сюжетно-рольова гра «Кухарі»

Мета: формувати вміння творчо розгортати сюжет гри; розширювати знання про овочі та їх користь.

Творче завдання «Кухарі»

       Діти  збирають  на  майданчику  різний  природний  матеріал  (гілочки,  камінці,  листочки,  травинки),  прикрашають  страви,  що приготували «кухарі».

Індивідуальна робота

Мета: закріплювати знання про українські страви.

ТЕМА. Хто в хустинці червоненькій?

Мета: закріплювати  знання  про  форму  й  розмір  листів  і  плодів горобини, її цілющі властивості; вчити порівнювати горобину і березу; формувати бажання любити і берегти природу,  розвивати  мовлення,  активізувати  увагу,  пам’ять.

Хід прогулянки

Загадка

Взимку горобцям вона

І корисна, і смачна.

Добра й вітамінна

Червона… (горобина).

Вихователь пропонує дітям підійти до горобини, розглянути її в осінньому вбранні.

Хто в хустинці червоненькій

Став у лісі між дубів?

Може, дівчинка маленька

Назбирать прийшла грибів?

Ні, не дівчинка там стала —

Горобина виростала.

Ту хустинку дарувала

Щедра осінь золотава.

Бесіда

— Чому горобина красива?

— Що росте на гілках?

— Якого кольору ягоди?

— Якої вони форми?

— Чому не потрібно обривати ягоди горобини?

— Яке в неї листя?

— Чим корисна горобина?

— Порівняйте горобину з березою.

— Розгляньте й порівняйте листя. На що схожий листок берези, горобини?

Трудова діяльність

Вихователь  пропонує  дітям  зібрати  природний  матеріал  для аплікації та гербарію.

Творче завдання «Чарівне дерево»

Діти малюють крейдою або паличками на піску або викладають з гілочок стовбури берізки і горобини, прикрашають їх листячком. Придумують назву («Щасливе дерево», «Горобинка посміхається», «Я люблю свої листочки» тощо).

Індивідуальна робота

Мета: закріплювати знання про назви дерев і кущів, які ростуть на майданчику.

Рухлива гра «У ведмежому бору»

Мета: вправляти в ходьбі та бігу, вчити співвідносити рухи з діями, розвивати спритність, уважність.

Хід гри

Обирають  ведмедя.  Діти  підходять  до  ведмедя  зі  словами:

«У ведмежому бору гриби, ягоди беру, а ведмідь не спить і на нас ричить». Ведмідь ловить дітей, діти розбігаються. Кого спіймав — забирає до себе в барліг.

Рухлива гра «Горобинка»

Мета: розвивати уважність, уміння чітко повторювати рухи за ведучим; встановлювати дружні стосунки.

Хід гри

— Стук-стук-стук.

— Хто?

— Горобинка.

— Звідки?

— З парку.

— Що там роблять?

(Бігають, співають, стрибають…)

Діти роблять те, що каже горобинка.

Прогулянки взимку

ТЕМА. На зустріч із зимою.

Мета: дати дітям перші уявлення про зимові явища; ознайомлювати з природними процесами, що відбуваються взимку (утворення інею); викликати позитивні емоції на явища природи; формувати вміння дослідницьким шляхом визначати  їх  взаємозв’язки;  закріплювати  назви  зимових місяців; розвивати допитливість.

Хід прогулянки

         Вихователь звертає увагу на те, що на віконечку з’явилися біленькі сніжинки (паперові, на них написані загадки).

— Чому вони до нас завітали? (Бо прийшла зима.)

Сніжинки запрошують нас на прогулянку, де ми проведемо розмову про зиму та зимові явища.

Загадка

Стало біло навкруги, у снігу ліси, луги,

І набігли холоди, річки сковані в льоди.

В дружбі із дітьми всіма.

Здогадались? Це… (зима).

Вихователь. Сніжинки просять, щоб ви пригадали назви зимових місяців.

Загадка

Троє коней у зими, швидко мчать перед саньми.

Шлях морозом скутий.

Дивні коні у зими.

Тих коней назвемо ми…

Діти. Грудень, січень, лютий.

Вихователь. У народі кажуть: «Грудень — ворота зими» або «Грудень рік кінчає, а зиму розпочинає». Як ви розумієте зміст цих висловлювань? (Відповіді дітей.)

— Чому в грудні часто стоїть похмура і непривітна погода? (До початку  грудня  земля  ще  не  встигла  повністю  охолонути.  Своє тепло вона віддає повітрю. Тому нерідко перший сніг змінюється відлигою, а згодом — морозом.)

Спостереження за візерунками на склі

         Вихователь. А чи звернули ви увагу на візерунки на склі? На що вони схожі? Як ви вважаєте, чим їх малював мороз?

— Мороз  намалював  ці  візерунки  звичайною  водою,  водяною парою. Вона завжди є в повітрі. Тепла водяна пара, непомітна для нашого ока, осідає на склі, накопичується на його найменших нерівностях, ледь помітних подряпинах. Там охолоджується і перетворюється  на  крихітні  кристалики  льоду.  Так  на  зимовому  склі з’являється чарівний візерунок.

Дослід

         Вихователь роздає дітям дзеркальця або прозорі пластмасові віконечка.

Вихователь.  Ви  зараз  теж  зможете  трішки  побути  чарівниками і створити свої візерунки на склі. Вам слід лише кілька разів дихнути на скло і пальчиком намалювати візерунок. Що відбувається?

Діти.  Скло  запотіває,  і  на  ньому  з’являються  маленькі  крапельки води.

Вихователь. Чому так відбувається?

Діти. Скло холодне, а пара з рота тепла. Під час видиху з повітрям із нашого організму виділяється вода, вона залишається на холодному склі.

Вихователь. Як ви розумієте таке прислів’я:

«Сумний грудень і в свято і в будень»? (Міркування дітей.)

Дидактична гра «Де сховалася сніжинка?»

Вихователь пропонує дітям заплющити очі і ховає сніжинку за кущ або дерево на ділянці дитячого садка. Діти відкривають очі, а вихователь описує рослину, за якою знаходиться сніжинка. Діти називають її. Хто першим назвав, стає ведучим.

Індивідуальна робота

Мета: удосконалювати вміння дітей стрибати через гілочки на двох ногах, просуваючись вперед.

Рухлива гра «Сніг кружляє» (за віршем А. Барто)

Хід гри

Вихователь пропонує дітям покружляться, вимовляючи:

Сніг, сніг кружиться,

Біла вся вулиця!

Потім жестом запрошує дітей наблизитися, вимовляє:

Зібралися всі в кружок,

Завертілись, як сніжок.

Діти виконують вправи довільно і в кінці повільно присідають.

Вихователь вимовляє: «Подув сильний холодний вітер. Покажіть  як».  (Діти  дмухають.)  Розлетілися  сніжинки  в  різні  боки. (Діти розбігаються.)

Гра повторюється 3–4 рази.

Рухлива гра «Знайди собі пару»

Мета: вправляти в умінні бігати врозтіч, ходити парами; виховувати увагу, пам’ять, почуття колективізму, вміння свої рухи підпорядковувати рухам своєї пари та інших дітей.

Хід гри

Діти стають у пари за бажанням. За умовним сигналом вихователя (удари в бубон) діти розходяться або розбігаються по майданчику. На другий сигнал діти стають у пари і йдуть по майданчику парами.

Гра повторюється.

ТЕМА. Куди кличе стежинка

(цільова прогулянка до парку)

Мета: ознайомити дітей з характерними ознаками першого місяця зими, учити розрізняти дерева за корою; закріплювати знання про птахів, які лишилися зимувати; виховувати інтерес до природи.

Хід прогулянки

В гості завітала іграшкова білочка, загадує загадку.

Сніг на полях,

Лід на річках,

Хуртовина гуляє —

Коли це буває? (Взимку)

Білочка запрошує в зимову подорож до парку.

Сніжинки

Закрутилися сніжинки,

Як метелики пруткі.

Прилетіли до ялинки

Й почепились на гілки.

Голі кущики прикрили,

Припушили моріжок

І доріжку побілили —

Зовсім іншим став садок.

                                         К. Перелісна

Вихователь пропонує добре роздивитися навколо.

— Що змінилося в парку, відтоді як були тут минулого разу?

— Що ви чуєте?

— А що ми чули восени, коли ходили до парку?

Білочка пропонує пройти по алеях і визначити породи дерев за корою, формою гілок, плодами. Потім підводить до годівниці. Діти пригадують назви пташок, які лишилися зимувати, спостерігають за тим, як вони клюють корм.

Трудова діяльність

Насипати корм у годівнички.

Дорогою додому зібрати для ручної праці шишки, насіння клена тощо.

Дидактична гра «Дерева й кущі»

Коли вихователь називає дерево — діти підіймають руки вгору, коли кущ — опускають.

Творче завдання «Хто краще розповість?»

Вихователь пропонує дітям написати словами пейзаж або описати дерево тощо.

Рухлива гра «У лісочку на горбочку»

Мета: вчити дітей шикуватись у велике і маленьке коло; розвивати слух, кмітливість; виховувати стриманість, товаришування, повагу одне до одного.

Хід гри

Діти  стоять  колом,  одна  дитина  всередині  кола  сидить  на  пеньочку, заплющивши очі.

У лісочку на горбочку

Спить Маринка в холодочку (ідуть по колу).

Ми тихенько підійдем,

Сон Маринки збережем (підходять до дівчинки, зупиняються).

Одна  дитина,  яку  обере  вихователь,  підходить  до  Маринки

і промовляє:

— Маринко, прокидайся,

У хоровод збирайся.

Всі діти разом промовляють:

— Відгадай, хто покликав?

Якщо дитина відгадає, вони міняються місцями. Гра повторюється.

Рухлива гра «Пташки та кіт»

Мета: вправляти в умінні ходити по прямій, бігати з ловінням; виховувати  спостережливість,  кмітливість,  швидку  реакцію на сигнал.

Хід гри

Діти-«пташки» стоять у колі, по середині «кіт» присідає і удає, що спить. На слова діти, взявшись за руки, звужують коло.

Білий котик спить на лаві

Серед нашого двора.

Прилетіли пташенята

Та як крикнуть раптом…

— Кра!

Кіт  прокидається,  кричить:  «Няв!»  Діти-«пташки»  тікають в різні боки. Кіт їх ловить. Гра повторюється.

Дослід «Білий холодний сніг»

Для усвідомлення дітьми того, що «білий» не завжди означає «чистий», слід провести дослід з перетворення снігу на воду.

1. Сніг узяти з кількох місць: у парку, на ділянці дитячого садка, біля дороги. Уточнити колір снігу через порівняння його за кольором зі знайомими предметами (аркуш, біла фарба, посуд тощо.)

Висновок діти роблять самостійно.

Прогулянки навесні

ТЕМА. Бурульки-цокотульки

Мета: систематизувати  уявлення  про  весну  як  пору  року  за основними,  суттєвими  ознаками;  продовжувати  формувати  в  дітей  цілісне  світосприймання:  людина  і  природа — нерозривні, єдині; вчити помічати зміни в природі, зокрема танення бурульок. Розвивати спостережливість, творчу уяву, фантазію, виховувати інтерес до природи.

Хід прогулянки

            Вихователь.  Діти,  згадайте,  як  виглядав  наш  майданчик взимку. Що змінилося відтоді? Прислухайтеся, що за музика виграє з-під стріхи? Послухайте віршик-загадку.

Загадка

Росте вона додолу головою,

Росте вона холодною зимою,

А тільки сонечко засяє —

Вона заплаче й помирає. (Бурулька)

Так, це бурульки.

Бурулька

Від сонця я розтану,

Розтану — не загину.

Ввіллюся у струмочок

І побіжу в долину.

Мене нап’ються трави

І стануть наче вмиті…

Хоч мало, та не марно

Я прожила у світі.

Березневої пори

Кап-кап-капає згори.

У краплині дужа сила —

Дірочку в льодку пробила.

І хоч дірка невеличка,

З неї виткнулась травичка,

Дивиться на небо синє —

Щиро дякує краплині.

            З чого утворилися бурульки? Як? Що ж з ними сталося? Правильно, бурульки тануть від тепла і сонечка. Але вони не загинули. Сонечко  привітало,  пригріло  їх,  вони  перетворилися  на  водичку, впали на землю теплим весняним дощиком. Але спочатку, звісно, їм було дуже страшно.

            Послухайте казку Михайла Пляцьковського.

Бурулька

— Гей, крижані бурульки, чого ви плачете? — запитав допитливий горобчик, у якого був чудовий весняний настрій.

— Ми плачемо від страху, — відповіли бурульки.

— А чого ви боїтеся?

— Еге-еге-еге… — зітхнули маленькі крижинки.

— Якщо ми зірвемося з даху, то обов’язково розіб’ємося…

Горобчик почухав дзьобик під крильцем і порадив:

— Учіться літати — тоді буде все гаразд!

Процвірінькав — і полетів собі.

            Бурульки зітхнули: легко йому радити. Хіба крижані бурульки можуть навчитися літати?

            От як би ми і справді літали, тоді б торкались одна одної і дзвеніли б. Ото дзвін стояв би в небі! Над птахами, деревами, полями та лісами лунала б радісна весела пісенька!

Дослід

            Дітям пропонується взяти бурульку та вкинути її у глибоку калюжу. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб виділити лід з інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з’являється лише на поверхні і не загрожує життю під водою.

            Висновок. Лід не тоне у воді.

Творча словесна гра

            Вихователь пропонує дітям придумати грайливі слова-рими до слова  «бурулька»  (цокотулька,  манюнька,  льодулька,  веселунька тощо).

Трудова діяльність

            Вихователь пропонує дітям посипати доріжки жовтеньким піском з іграшкових відерець.

Індивідуальна робота

Мета: вправляти дітей в утриманні рівноваги, ходьбі по колоді.

Рухлива гра «Кольорові автомобілі»

Мета: розвивати навички дітей швидко ходити, бігати врозтіч; розвивати увагу, вміння розпізнавати кольори і діяти за зоровим сигналом.

Хід гри

            Діти сидять на стільчиках з однієї сторони майданчика, в руках у них кружечок того чи іншого кольору. Вихователь стоїть обличчям до дітей, тримаючи три кольорові прапорці. Він піднімає будь-який прапорець. Діти, які мають кружечки такого ж самого кольору, бігають по майданчику (автомобілі). Коли вихователь опустить прапорець, діти зупиняються. На слова: «Автомобілі повертаються!» — діти крокують у «гараж» (на свої місця). Потім вихователь піднімає прапорець іншого кольору — і гра повторюється.

Рухлива гра «Діти і вовк»

Мета: закріплювати вміння дітей лазити по парканчику, ходити, бігати з підстрибуванням; розвивати увагу, витриманість.

Хід гри

            На  одному  боці  майданчика  перед  накресленою  лінією  стоять діти. На протилежному боці сидить «вовк». Вихователь каже:

Діти в лісі гуляють,

Ходять, бігають, стрибають (двічі-тричі),

Комариків відганяють.

            Діти  розходяться  по  майданчику,  підстрибують,  плескають

у долоні над головою. На слова:  Діти, поспішайте, вовк за деревом, — тікайте!- діти біжать до лінії, залазять на парканчик, вовк їх ловить.

ТЕМА. Пролісок (прогулянка до гаю)

Мета: вчити  дітей  спостерігати  весняну  природу:  розглядати  і  описувати  пролісок  безпосередньо  в  умовах  природи;  визначати  у  спостережуваному  істотне,  формувати  бажання берегти природу, розширювати уявлення і знання дітей про перші квіти, про їх значення в нашому житті; розвивати мовлення, активізувати увагу і пам’ять.

Хід прогулянки

Вихователь з дітьми приходить до гаю, зупиняється на галявині, вкритій пролісками, і читає вірші про пролісок.

Я блакитні очі маю,

Здавна проліском зовусь.

В лісі першим розцвітаю,

Навіть снігу не боюсь.

                             М. Познанська

Я пролісок синенький

І перший на весні

Сказати вам раденький:

«Кінець! Кінець зимі!»

З-під снігу мій листочок

До сонця простягну,

І ніжний мій дзвіночок

Вітатиме весну.

                          К. Перелісна

Проліски — очі березня

Весна,

Весна, весняночка,

Вітаємо тебе!

Виходимо із ганочка

Під небо голубе.

Весни очата синії

У нашому гаю.

Весни очата — проліски

У рідному краю.

                        О. Ющенко

Загадка

Я найперший зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок)

— З ясними днями, лагідними сонячними промінцями, переливами струмків, пташиним співом і, звичайно, квітами до нас кожного року поспішає весна. Спочатку вона дарує нам підсніжники, які мають колір снігу, і тому, мабуть, його не бояться. Потім настає час пролісків, які з’являються трохи згодом, коли сонечко трішки попрацює і зігріє землю. Пролісок має сині пелюсточки-оченятка, якими довірливо дивиться на світ. Про походження проліска існує легенда.

Давно то було. Тікала з турецької неволі українська дівчинка Катерина. Султан, дізнавшись про її втечу, викликав загін яничар і велів живою чи мертвою повернути втікачку. Довго блукала Катерина, а діставшися рідних країв, знесилена, опустилася на землю. Раптом почула крики яничар і почала благати матінку-землю її сховати. Почувши Катерину, враз голі кущі покрилися зеленим листям, зашепотіла у швидкому рості шовкова трава, а з небесної блакиті опустилися на галявину голубі сутінки і заховали втікачку. З тих пір, говорить легенда, там, де опустився блакитний туман, з’являються

на лісових галявинах весняні квіти кольору вечірнього неба.

Вихователь дає дітям змогу помилуватися квітами.

Бесіда

— Як ви думаєте, діти, чи можна нам зривати проліски? Чому?

Правильно,  давайте  краще  присядемо  й  уважно  розглянемо  рослинку.

— Які у проліска листочки? (Листочки довгі, тендітні.)

— Якого кольору квіточки? (Блакитні, як небо.)

— Чи мають квіточки запах? (Запаху вони не мають.)

— Скільки у квіточок пелюсток?

— А чи є корінчик, де він сховався? (В землі, він схожий на цибулинку.)

— Як ви вважаєте, чому квіти не ростуть взимку?

— Чому проліски почали з’являтися навесні?

— Що відбувалося з проліском взимку?

— Як ви думаєте, що він зараз відчуває?

Діти, а давайте уявимо, що пролісок — маленька істота (чоловічок, дівчинка або хлопчик). У нього, як і у нас, є очі, руки, він може відчувати і висловлювати свої почуття.

Творче завдання «Я маленький пролісок»

Вихователь  пропонує  дітям  уявити  себе  пролісками,  розповісти від імені проліска про свої почуття і враження. Діти складають міні-розповіді.

Дослід

Вихователь  пропонує  дітям  торкнутися  пальчиком  до  листя, стебла, квітки проліска, визначити, які вони на дотик.

Трудова діяльність

Укутування корінців пролісків торішнім листям.

Індивідуальна робота

Мета: розвивати вміння дітей бігати змійкою між деревами.

Рухлива гра «Не дзвони»

Мета: розвивати вміння підлазити; виховувати обачність.

Хід гри

Діти сидять на стільчиках. На деякій відстані натягнуто шнур, до якого підвішено дзвоник (на висоті 40–60 см). За шнуром покладено  різні  іграшки.  Діти  підходять  до  шнура,  підлізають  під нього так, щоб не зачепити дзвоника. Кожний вибирає собі будь-яку іграшку, щоб потім погратися нею.

Квітка-мухолов

Хід гри

Вихователь заздалегідь розмічає на поляні або майданчику коло  діаметром  10  м.  Він  розповідає  дітям  про  те,  що  в  природі  існують  такі  квіти,  які  харчуються  комахами,  які  прилипають  до їх липучих листочків. Діти діляться на дві команди. Одна команда — квіти, друга — мошки. «Квіти» присідають по колу на достатній відстані одне від одного, а «мошки» бігають всередині кола повз «квітів». «Квіти» не повинні сходити з місця, але при цьому вони намагаються спіймати руками «мошок». Та дитина-«мошка», яку спіймають, сідає разом з дитиною-«квіткою», яка її спіймала, і вже разом вони ловлять інших «мошок». Гра продовжується, доки всіх «мошок» не зловлять.

Прогулянки влітку

ТЕМА. Подорож на луки

Мета: ознайомлювати дітей з рослинами, які ростуть на луках, з комахами, показати красу цвітіння злаків і різнотрав’я; поширювати уявлення про господарське значення луків; виховувати любов до рідного краю.

Хід прогулянки

Вихователь з дітьми подорожує на луки.

Літо

Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде…

За весною літо йде.

Н. Забіла

Бесіда

— Які рослини ви знаєте?

— Які квіти впізнали?

— Яких комах побачили?

— Де живуть комахи?

— Чому не можна їх ловити, топтати?

— Які квіти виділяються на фоні зеленої трави?

— Яка трава на дотик?

— Яких правил поведінки потрібно дотримуватися на луках?

— Яке господарське значення мають трави?

— Чому в народі кажуть: «У червні жити весело: квіти цвітуть, солов’ї співають»?

Народна прикмета

Над луками вранці пелена туману — дощу не бути.

Дидактична гра «Впізнай за описом»

Мета: розвивати вміння дітей впізнавати за описом квіти, комах та називати їх.

Хід гри

Вихователь  описує  квітку  чи  комаху,  діти  повинні  назвати і знайти її.

Дидактична гра «Хто літає, повзає?»

Мета: поширювати знання дітей про те, як пристосовані комахи до життя в природі.

Хід гри

Вихователь  називає  комах,  а  діти  рухами  показують  їх  рухи:  якщо літає — махають руками, якщо повзає — присідають.

Рухлива гра «На зеленому лужку»

Мета: закріплювати  вміння  дітей  бігати  врозтіч,  розвивати вміння орієнтуватися в природі.

Хід гри

Діти сидять на лужку з однієї сторони — це метелики. Одна дитина з сачком у руках.

Вихователь говорить:

На зеленому лужку

Метелики літають…

З квітки пурхають на квітку,

Начебто стрибають!

Діти з вихователем бігають, відводячи руки в сторони.

Це метелики літають,

Крильцями розмахують.

На слова:

Вийшла Таня на лужок,

В неї в рученьках сачок…

Тож, метелики, тікайте,

Геть із лугу відлітайте. —

Дитина із сачком у руках починає ловити дітей «метеликів».

Рухлива гра «Ведмідь і бджоли»

Мета: розвивати спритність.

Хід гри

Дітей поділити на дві нерівні групи: менша група — «ведмеді», решта — «бджоли». Бджоли знаходяться неподалік від парканчика перед натягнутим шнуром — «вуликом», частина «бджіл» вилазить на парканчик. На відстані 3–5 метрів від парканчика накреслено «ліс».

Бджоли вулик залишають,

В луг квітучий поспішають.

«Бджоли» злазять з «парканчика», інші підлазять під шнур.

Полетіли по медок,

Полетіли до квіток.

«Бджоли» летять на луки.

Вихователь далі промовляє:

А ведмеді у садок,

У вулик лізуть по медок.

Діти «ведмеді» йдуть до вулика і вилазять на парканчик.

На слова вихователя: «Бджілки» — «ведмеді» поспішають до свого барлогу. А бджілки із дзчижчанням повертаются. Одна група «бджілок», що були на парканчику, відганяє «ведмедів», а друга вилазить на парканчик. Гра закінчується тоді, коли всі діти побувають на парканчику.

Індивідуальна робота

Мета: вправляти дітей в лічбі рослин чи предметів у межах 10.

Творче завдання «Казка про квітку і бджілку»

Діти складають казку про квітку і бджілку.

Трудова діяльність

Збирання різних видів квітів та трав для гербарію.

Сюжетно-рольова гра «Родина на відпочинку»

Мета: закріплювати правила поведінки на природі.

ТЕМА. Раз краплинка, два краплинка

Мета: поширювати знання дітей про значення води для рослин, тварин,  людей;  кругообіг  води  в  природі;  розвивати  допитливість.

Хід прогулянки

Накликання дощу

Небо, небонько, мерщій

Посилай до нас дощі!

Не сам, дощику, ходи,

Інших дощиків веди!

Не йди, дощику, де косять,

Іди, дощику, де просять!

Не йди, дощику, де жнуть,

Іди, дощику, де ждуть!

О. Орач

Спостереження за дощем

— Звідки береться дощик?

— Куди падають краплі?

— Хто любить дощик? Чому?

— Який дощик влітку?

— Кому дощ допомагає?

— Чи любите ви гуляти під дощем?

— Чи може одна маленька краплинка напоїти кого-небудь?

— Як ви думаєте, скільки краплинок потрібно, щоб напоїти дерево?

— Що станеться на землі, якщо дощі зникнуть?

— Що залишається на асфальті після дощу?

— Яка  вода  в  калюжах?  (Запропонувати  доторкнутися  долонькою води.)

— Чому вода в калюжі влітку тепла?

— Чому калюжі через деякий час зникнуть?

— Як відбувається кругообіг води у природі?

— Яка поведінка птахів перед дощем?

— Які квіти попереджають, що буде дощ?

Дидактична вправа «Краплиночки ми маленькі»

Мета: закріплювати знання дітей про значення води.

Хід гри

Діти  стоять  у  колі  (краплинки).  На  слова  вихователя:  «Дощ іде» — діти бігають по майданчику, на слова: «Краплиночки, додому» — діти стають в коло і розповідають, кого вони напоїли чи куди потрапили (річку, озеро, водопровід тощо).

Рухлива гра «Сонечко і дощик»

Мета: закріплення уміння дітей бігати врозтіч; розвивати увагу, вміння виконувати рухи, дії разом з іншими дітьми.

Хід гри

Вихователь стоїть з парасолькою. На слова вихователя: «Сонечко!» — діти гуляють по майданчику, танцюють, стрибають, збирають квіточки. На слова вихователя: «Дощ іде!» — діти підбігають

до вихователя під парасольку.

Рухлива гра «Не замочи ніг»

Мета: розвивати уміння перестрибувати через предмети; утримувати рівновагу; розвивати спритність.

Хід гри

На майданчику рисують дві паралельні лінії на відстані 5–8 кроків одна від одної. Між ними болото. По болоту розкидані на відстані одного кроку камінці або кубики. Діти діляться на 3–4 групи. За умовним сигналом вихователя діти групами перескакують по камінцях. Виграє та група, в якій ніхто не замочив ніг, тобто не оступився. Можна дати завдання перейти болото. Гра повторюється 3–4 рази.

Індивідуальна робота

Мета: закріплювати знання дітей про назви дерев майданчика.

Творче завдання

Вихователь пропонує дітям уявити, що маленька краплинка захотіла пограти з ними. Намалювати краплинку на піску, на землі паличкою, дати їй ім’я, назвати, у яку гру пограли б з нею.

Дослід

Налити воду в каструлю, накрити кришкою і поставити на сонці. Через якийсь час показати дітям, що кришка зі споду покрилася краплинками води. Пояснити, що майже так само нагріває сонце землю і вода на землі випаровується.

Трудова діяльність

Вихователь пропонує дітям зібрати сміття на майданчику (папір, гілки) і винести на смітник.

ТЕМА. Пісок-чарівничок

Мета: закріплювати  з  дітьми  властивості  піску;  розвивати  допитливість,  бажання  експериментувати;  виховувати  задоволення від ігор з піском.

Хід прогулянки

Загадка

Дуже люблять діти

З нього пасочки ліпити.

Дощ пішов, і він намок —

Так, звичайно, це… (пісок).

Бесіда

— Який пісок за кольором?

— Візьміть в руки пісок. З чого він складається?

— Які пісочні крупинки за розміром?

— Пісок ліпиться чи ні?

— Чому не ліпиться?

— У які ігри з піском ви любите грати?

— Чому піском не можна обсипатися?

— Нагадайте правила гри з піском.

Дослід

Запропонувати дітям набрати в пасочку сухого піску. Пісок ліпиться чи сиплеться? Запропонувати поприскати пісок водою. А зараз він сиплеться чи ліпиться? Що сталося з крупинками? Чому пісок не сиплеться? Додайте більше води в пісок. Що сталося? Чому пісок перетворився на рідку кашицю? Чому він не ліпиться? Якими руки стають після дуже мокрого піску? Який висновок ви зробили для себе?

Висновок. Не треба додавати в пісок багато води для ігор.

Дидактична гра «Живе — неживе»

Мета: вчити дітей розрізняти живу і неживу природу.

Хід гри

Вихователь  називає  предмети  живої  і  неживої  природи.  Діти плескають в долоні, якщо це жива природа, і присідають, якщо нежива.

Рухлива гра «По рівненькій доріжці»

Мета: розвивати увагу, ритмічні рухи, вміння узгоджувати свої рухи з рухами інших дітей.

Хід гри

Діти стоять з одного боку майданчика. Вихователь пропонує їм погуляти. Діти стають колоною і йдуть на прогулянку, промовляючи слова:

Рівненькі в нас доріжки,

Рівненькі в нас доріжки,

Раз, два, раз, два.

По горбочках, по горбочках.

По горбочках, по горбочках.

(Діти стрибають на обох ногах.)

В яму бух! (Присідають.)

На  слова  вихователя:  «Вилізли  з  ями!»  —  діти  проказують:

«У-ух» — і випростовуються. Повторивши текст двічі, вихователь

промовляє:

Рівненькі в нас доріжки,

Рівненькі в нас доріжки,

Втомились наші ніжки.

Діти йдуть повільним кроком.

А на слова: «Ось там дім — живемо ми в нім» — діти біжать на

свої місця і відпочивають. Гра повторюється.

Рухлива гра «Курочка і горошини»

Мета: розвивати спритність, самостійність, вольові зусилля.

Хід гри

З дітей обирають двох курочок і 3–4 горошинки. Всі діти стають у коло, взявшись за руки. В 3–4 місцях діти тримають стрічки — це ворота. На умовний сигнал вихователя горошинки розбігаються в різні боки, вбігають у коло і вільно вибігають із нього.

Курочки намагаються спіймати горошинки. Гра закінчується, коли всі горошинки переловлені. Гра повторюється з новими курочками й горошинками.

Індивідуальна робота

Мета: закріплювати вміння дітей стрибати на двох ногах, просуваючись уперед.

Творче завдання

Вихователь пропонує дітям полити пісок водою. Діти перетворюють  пісочницю  на  чарівне  місто,  розповідають,  що  збудували, хто живе в чарівному місті.

Трудова діяльність

Вихователь пропонує дітям наносити відеречками в пісочницю свіжого піску.

Кожна дитина повинна якомога більше бувати на свіжому повітрі - це абсолютно необхідно для її здоров'я. Прогулянка - це чудовий час, коли дорослий може поступово долучати малюка до таємниць природи - живий і неживий, розповідати про життя самих різних рослин і тварин. Це можна робити скрізь і в будь-який час року - у дворі міського і сільського будинку, в парку, в лісі і на галявині, біля річки, озера чи моря.

         Залучаючи дитину до світу природи, дорослий свідомо розвиває різні сторони його особистості, пробуджує інтерес і бажання пізнавати природне оточення (сфера інтелекту), викликає у дитини співчуття до «важкого» самостійного життя тварин, бажання їм допомогти, показує унікальність життя в будь-який, навіть самої химерної формі, необхідність її зберігати, шанобливо і дбайливо з нею обходитися (сфера моральності).

         Повноцінне спілкування з природою, насичене пізнавальним інтересом і приємними переживаннями, викликає у дитини загальний стан гармонії, душевної рівноваги. А це - ніщо інше, як здоров'я, яке зміцнює організм в цілому і є основою фізичного здоров'я.