3 курс (спеціалізація) Рухливі ігри в різновіковій групі.

Особливості методики проведення рухливих ігор в мішаній за віком групі
(законспектувати)

1. Комплектування груп.

У мішаній за віком групі в цілях раціональної побудови педагогічного процесу, треба об’єднувати в одній групі дітей більш близького суміжного віку. Наприклад, в одній групі діти 3-5 років в другій 5-6 років. Об’єднання дітей контрастних вікових груп 3-5 та 4-6 років вносять труднощі в побудову режиму та виховання дітей.

          У мішаній групі рухливі ігри дітей можуть бути не менш цікавими та змістовними ніж в інших групах. Спілкування дітей різного віку має багато позитивного. Особливо виграють молодші діти. Як показує досвід, правильні відношення між дітьми різного віку краще формуються там, де створюються умови для задоволення потреб та інтересів всіх дітей, коли вихователь активно впливає на їх ігри, продумує в яких іграх і кого з ким краще об’єднати, які способи взаємодії і взаємовідносин формувати, на які позитивні риси в поведінці дітей в іграх опиратися, які негативні впливи попереджувати.

2. Добір рухливих ігор.

Старші діти у виборі рухливих ігор та вправ проявляють більшу самостійність, малюки ж рухаються менше старших більше часу граються з іграшками, піском та ін., тому потребують стимуляції рухової активності. Рухливі ігри з ними частіше організує вихователь. Молодші діти полюбляють грати невеликими підгрупами, тому можна починати гру з 3-4 дітьми, викликати інтерес і активну участь інших дітей.

          Проводячи знайому гру, вихователь не наполягає на участі всіх дітей, бо підготовка до гри може затягнутися і гра не буде викликати у дітей задоволення та інтересу.

          Деякі рухливі ігри (хороводи), краще проводити з усіма дітьми групи, пред’являючи при цьому вимоги до дітей старшої підгрупи, частіше доручаючи їм підготовку до гри, відповідальні ролі. У грі малюки наслідують старших, вчаться рухам, колективним діям; старші діти звикають допомагати малюкам, піклуються про них, підказують способи дії. У мішаній групі ігри можуть проводитися окремо для старшої і молодшої підгруп, але також проводяться і для обох підгруп разом. Якщо гра проводиться для обох підгруп то вона добирається так щоб була по силам всім дітям.

3. Організація гравців їх розміщення.

Проведення рухливих ігор в різновіковій групі потребує особливої уваги, бо крім дотримання загальних принципів добору ігор у мішаній групі необхідно враховувати цілий ряд додаткових положень.

          Якщо проводити рухливу гру (за програмою молодшої або середньої групи) з усіма дітьми у незмінному вигляді, то для дітей старшого віку вона буде нецікавою. Також, велика різниця у рівні, володіння рухами, та розвитку фізичних якостей у старших і молодших дітей має негативний педагогічний результат, а саме: у грі з малюками на рівних умовах, старші можуть вигравати без особливих зусиль, рухи виконувати не якісно. Така гра не буде мати виховного впливу на формування морально-вольових рис характеру і вдосконалення рухових навичок.

          Малюки, в свою чергу, також згублять інтерес до гри, а деякі з них не будуть і тікати від ведучих, бо в результаті багаторазових повторень вони впевнились що це не можливо. Тому умови проведення гри треба привести у відповідність з рівнем рухових навичок дітей кожної вікової підгрупи.

          Багато в чому варіативність гри залежить від того, хто виконує роль ведучого.

          Наприклад, у грі „У ведмедя у бору” старшій дитині доручається роль „ведмедя”. У традиційному варіанті ведучий легко можне зловити малюків і ким швидко стане нецікаво грати. Тому треба створити ускладнені умови для дій ведучого. Це може бути подолання додаткової перешкоди – вилізти з барлоги” (підлізти під шнур, піднятий на висоту 60 см (50,40) в залежності від зросту дитини, рівня розвитку рухових навичок; „ведмедя” можна розташувати не у самого виходу з „барлога”, а надалі. За сигналами ведучому треба наблизитись до „виходу” і тільки потім підлісти під мотузку (перелізти через лаву та ін.) Поки старша дитина підлізає, молодші тікають у безпечне місце. Ведучому треба обирати найбільш раціональний спосіб підлізання, зробити це в швидкому темпі, переключитись з виконання одного руху на інший.

          В цій грі треба ускладнити умови і для решти старших дітей.(Запрошуйте)

        Наприклад, старші діти можуть сховатися від „ведмедя” на деревах (влізти на гімнастичну стінку).

       Така організація гри дає можливість всім дітям проявити максимум зусиль. Удосконалювати рухливі вміння та фізичні якості.

      Малюком також треба доручати виконування ролі ведучого у добре знайомих ігор. В цьому випадку для дітей старшої підгрупи включають додаткові рухи або збільшують відстань для бігу (біг по дошках, біг по похилих дошках на „гірку” та ін.) малюки тікають у свої „будиночки” – обручи, які розташовані недалеко від „лісу”.

          Можна використовувати і ігри рекомендовані для старших груп. Але при цьому їх треба будувати на тих рухових діях, які вже засвоєні молодшими дітьми. Частіше це ігри з бігом та підстрибуванням.

          Наприклад, у грі „Мисливці та зайці” старші діти тікають від „мисливців” стрибками, а малюки біжать.

          Роль ведучих виконують у цій грі тільки старші діти, бо молодші не володіють навичками метання.

          У грі „Карусель” молодша підгрупа утворює внутрішнє коло, а старша – зовнішнє. Рухи старших  повинні бути  більш енергійними, широкими. Малюки в цій грі стоять обличчям в коло, а старші можуть рухатись спиною в коло.

  4. Особливості керування процесом гри.

Індивідуальний підхід, фізичне навантаження.

Вихователь регулює фізичне навантаження, зменшуючи його для молодших дітей і збільшуючи для старших. Складні ігри проводять тільки зі старшими дітьми під час прогулянки. Організуючи нову гру, треба коротко і доступно дітям правила: де їм стояти, коли і куди їм рухатися, коли і за яким сигналом зупинятися та ін.

          Участь вихователя в загальних іграх обов’язкова. Виконуючи роль ведучого він підказує, що їм треба робити, регулює навантаження, а також слідкує за поведінкою дітей: гальмує збудження, зайвий азарт, заохочує за взаємну доброзичливість. По закінченню гри діти часто діляться з вихователем своїми враженнями. Вихователю треба підтримувати ці розмови, задавати питання дітям, одорювати цікаві задуми, гарні взаємовідносини старших дітей з молодшими, самостійність.

5.    Підведення підсумків гри.

Вихователь дає позитивну оцінку діям у грі молодших дітей та диференційовану старшим. Від сумісної гри діти повинні отримувати задоволення.