4 курс Педагогіка. Наступність, спадкоємність, перспективність, у системі безперервної освіти

Наступність, спадкоємність, перспективність, у системі безперервної освіти

(законспектувати)

          Необхідність наступності в роботі дитячого садка і школи обґрунтована в працях Я.-А. Коменського, Й.-Г. Песталоцці, К. Ушинського, С Русової.  Є. Тихеєва,  вважала, що “старший ступінь дитячого садка на одну третину вже школа, а молодший ступінь школи на одну третину дитячий садок”.

           Наступність утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дитячого садка і школи єдиної, динамічної та перспективної системи виховання і навчання, що сприяє зближенню умов виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Завдяки цьому перехід до нових умов шкільного навчання здійснюється з найменшими для дітей психологічними труднощами.

          З проблемою наступності навчання і виховання пов'язана проблема їх перспективності. Якщо наступність означає врахування рівня розвитку дітей, з яким вони прийшли до школи, опору на нього, то перспективність навчання і виховання полягає у визначенні пріоритетних напрямів підготовки дітей до школи. Наступність є передумовою спадкоємності навчання і виховання — врахування школою рівня знань, умінь і навичок дітей, їх подальший розвиток; перехід від навчально-ігрової до навчальної діяльності.

Наступність між дитячим садком і школою передбачає, з одного боку, підвищений рівень підготовки дітей до школи, а з другого, орієнтацію школи на знання й уміння, набуті у дошкільному віці й активне використання їх у подальшому всебічному розвитку учнів.

Наступність у роботі вихователів та вчителів полягає як у змісті навчання і виховання, так і у методах, прийомах, організаційних прийомах навчально-виховної роботи. Тобто необхідне злагоджене ділове співробітництво. Тут можна виділити такі аспекти.

Інформаційно-просвітницький, або аспект педагогічної освіти, що передбачає ознайомлення вчителів і вихователів з новітніми завданнями роботи з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, вивчення змісту, внесення коректив до програм виховання і навчання вихованців старшої групи дитячого садка та першого класу школи, поглиблене ознайомлення з психологічними особливостями дошкільнят молодших школярів, пошук обдарованих дітей. Це допоможе вчителям, вихователям детальніше розібратися в основних питаннях підготовки до школи, досягти єдності у розумінні психологічної природи розумового і соціального розвитку дітей, їхніх природних здібностей. З цією метою необхідно чітко налагодити такі конкретні форми контактів між дитячим садком та школою:

-  як спільні педагогічні ради з проблем забезпечення наступності і готовності дітей до школи;

-  робота творчих груп;

-  семінари-практикуми щодо обговорення програм;

-  взаємний обмін лекціями, конспектами.

Методичний аспект - взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховного процесу у старшій групі та першому класі школи, забезпечення наступності щодо методів і форм роботи з дітьми з математики, рідної мови, фізичного, естетичного і морального виховання.

Цей аспект реалізується :

-     взаємовідвідуванням вихователями і вчителями уроків та занять у дитячому садку з наступним спільним обговоренням;

-     участю у семінарах-практикумах, присвяченим окремим методикам;

-   проведенням спільних педагогічних нарад, обміном досвіду тощо.
Практичний  аспект  змісту  контактів  між  дитячими  садками   і

школою полягає з одного боку, у попередньому ознайомленні вчителів зі своїми майбутніми учнями, а з другого - у кураторстві вихователями своїх колишніх вихованців, нині - першокласників.

Конкретними формами реалізації змісту цього аспекту є система відвідування вчителями старших груп, спостереження за їхньою діяльністю і поведінкою на заняттях і поза ними, бесіда з дітьми і вихователями та інше.