4-Є (спеціалізація ФІЗО) Плавання Тема Методика проведення занять з плавання у ІІ мол. та середній групах

Тема. Методика проведення занять з плавання у ІІ молодшій і середній групах.

План

1.   Методика проведення занять з плавання у ІІ молодшій групі.

2.    Методика проведення занять з плавання у середній групі.

І. Методика проведення занять з плавання у ІІ молодшій групі.

Молодший дошкільний вік - вік активного привчання дітей до води, підготовки до занять плаванням. Перші відвідини басейна - це подія в житті дитини. Велике світле приміщення, блискуче дзеркало води, бризки приголомшують малюків. Від педагога залежить, щоб перше уявлення про басейн, були добре засвоєні дитиною. Добра розповідь, демонстрація прийомів плавання, пірнання повинні визвати в малюків бажання зайти в воду, не бризкатися в ній, погратися з яскравими іграшками.

З самого початку дітей знайомлять з основними правилами: заходять в воду тільки з дозволу, не стояти в воді без руху, не заважати один одному пірнати, не наштовхуватись один на одного, не кричати, за командою вихователя швидко виходити з води. Дітям пояснюють що в басейні не можна бігати. Ходити потрібно спокійно, дотримуючись порядку.

На першому занятті потрібно провести з дітьми бесіду. Мета бесіди - доступно і наочно ознайомити з деякими якостями води. Можна показати дітям що дерев’яні і надувні іграшки не тонуть у воді, а рибки швидко плавають у воді (згадати акваріум), рухаючи хвостиком й плавником, відштовхуються ними від води.

Основна трудність входу в басейн частіше всього пов’язана з тим, що в басейн діти сходять по драбинці. Крокування по перекладинам - складне для дітей. На перших заняттях педагог повинен допомагати малюкам, особливо тим, які бояться. Важливо слідкувати за тим, щоб дитина не оступилась і не підсковзнулась, передбачити її раптове падіння в воду. Наковтавшись води, дитина може злякатися і не захоче більше приходити до басейну. Тому на перших заняттях потрібно навчити кожну дитину заходити в басейн. Краще всього підтримувати малюка під руки обома руками, обличчям до себе. Сходячи таким чином, можна зайти в воду спускаючись і протягуючи руки дитині, знаходячись на драбині, покликати дитину до себе. Дитина поступово заходить в воду. Коли дитина підходить до вихователя, а вихователь повільно відходить назад, продовжуючи звати до себе дитину.

Дитина в такому випадку буде дивитися на дорослого і упевнено тягнутись до нього.

Діти другої молодшої групи швидко звикають заходити в воду: через два три заняття вони роблять це самостійно. Дещо довше звикають діти першої молодшої групи, і тому необхідно 4-5 занять.

В групі також є несміливі діти. З ними необхідно займатися окремо, переконуючи в доступності завдання, на прикладі інших дітей. Важливо, щоб малюк сам за своїм бажанням сходив в воду - це придасть йому впевненість.

Після того як діти навчилися самостійно заходити в воду потрібно навчити їх до найпростіших пересувань та до занурення.

В період засвоєння дій у воді використовують наступні способи пересування по дну:

Вправи з ходьби: ходити по дну, тримаючись за руки вихователя, за палку, обруч, що утримує вихователь; вздовж бортика басейна, притримуючись за поручень; в заданому напрямку, на носочках, високо піднімаючи коліна, виконуючи завдання вихователя - зупинись, присядь, підстрибни, повернись великими і маленькими кроками.

Вправи з бігу. Бігати в будь-якому напрямку, шльопаючи ногами, піднімаючи бризки, вбігати в воду, вибігати з води, високо піднімаючи коліна, допомагаючи собі руками, з розбігу падати в воду.

Вправи зі стрибків. Підстрибувати на обох ногах на місті із підтримкою дорослого, тримаючись за поручень, а також без опори, відштовхувати долонями об воду.

Рухи рук: постукати по воді долонями, постукати по ній кулачком, погладити воду, рухати руками вгору-вниз, вправо-вліво.

Особливе місце займають пересування по дну на руках, витягнувши ноги. Ці вправи готують до вміння приймати горизонтальне положення тіла в воді. Вони виконуються на невеликій глибині, часто важко засвоюються дітьми. Тому в першій молодшій групі використовуються тільки ковзання на животі.

Вихователю потрібно проявити достатньо терпіння, доки діти четвертого року життя перестануть підгинати ноги під себе, як тільки опиняться в безпечному положенні на плаву.

Навчатися випрямляти ноги в воді, допоможуть вправи, які можна назвати „Покажи п’яти” або „Ніжки плавають”. Вони виконуються таким чином: дитина стає в воду на мілкому місті на четвереньки і випрямляє ноги назад, залишається в упорі на руках, ноги виправляються, п’ятки показуються на поверхні води. Якщо дитина не може самостійно виконувати завдання потрібно допомогти: взяти за ноги (за нижню частину гомілки), відтягуючи їх назад до повного виконання, притримуючи їх трішки в цьому положенні інакше дитина відразу ж підігне ноги.

Наступний крок в засвоєнні з водою, якій роблять дошкільнята - занурення.

Для того, щоб підготувати дітей до занурення з головою, з початку треба запропонувати їм зачерпнути долонями воду і помити обличчя, показати, як змивають з обличчя мильну піну. Потім показують дітям, як поливати свої голівки водою і бризкати собі в обличчя. Після цього діти погружаються в воду до підборіддя. Наступні вправи пов’язані з зануренням голови в воду. В воду опускається частина голови, з початку до рівня носа, потім очей. Потім в воду занурюється все обличчя. Для цього діти повинні нагинатися над поверхнею води, торкатися її носиком, опуститися в воду всім обличчям.

Дитина почуває себе упевненою, якщо перше занурення з головою в воду виконується разом з дорослим. Вихователь стає обличчям до дитини, бере її за руки і присідає разом з нею. При зануренні в воду дитина дивиться. Буває, що діти після того як присядуть, нахиляються над водою і опускають в неї обличчя, не наважуючись опустити в воду голову. В такому положенні дітям частіше здається, що вони повністю занурилися у воду. Дитині треба злегка підштовхнути голову в воду, а коли вона винирне сказати: „Ну ось і зовсім не страшно було”, „Сам зробив - молодець”. Похвала вихователя допоможе дитині самостійно виконувати вправу. Занурення у воду з головою виконується з відкритими вухами. Не можна дозволяти дітям прикривати вуха руками, або закладувати їх ватою. Після занять вуха потрібно добре витерти.

Перш за все треба навчити дітей прикривати при видиху рот, так як малюки видихають повітря широко відкривши рот. Рекомендують наступні вправи. На долоні діти кладуть листочок, пір’їнку, долоню підносять до роту, роблять видих, і здувають з них легкий предмет. Дітям грати дуже подобається. Після такої підготовки приступають до видиху з зануренням в воду всього обличчя, а потім голови.

Коли діти навчились погружатись у воду, їх знайомлять з утриманням на грудях. Вихователь підтримує кожну дитину під груди і живіт, допомагає відчути вірне положення тіла, випрямляючи руки і ноги. Виконання цієї вправи дається малюкам з труднощами.

Дітям другої молодшої групи доступні простіші плавальні рухи ніг. Діти вправляються на мілкому місті, приймаючи наступні вихідні положення: сидячи, лежачі на грудях, опираючись на виправлені руки спереду.

В групах дітей молодшого дошкільного віку всі вправи проводяться в ігровій формі. Вихователь находиться з дітьми в воді. На заняттях часто використовуються різноманітні іграшки.

2. Методика проведення занять з плавання у середній групі.

У дітей п’ятого року життя під час занять з плавання закріплюються уміння і навички плавання, набуті в молодшому віці. Вправи та ігри в середній групі виконуються вже на більшій глибині, без підтримки дорослого: вихователь керує заняттям з бортика басейна. При розучуванні нових вправ вихователь знаходиться у воді, з дітьми, при цьому вони почувають себе добре і впевнено.

4-5 річні діти сприймають показ і вислуховують пояснення, знаходячись на суші, а потім виконують в воді. Цей методичний прийом стає головним. Особливий важливий показ вправ проводять в воді: діти не тільки гарно сприймають послідовність рухів, але й впевнюються в тому, що виконання їх в воді взагалі можливе. Це в свою чергу придає їм впевненості, сміливості, сприяє швидкому формуванню нових умінь і навичок. Показувати вправи краще всього перед виконанням. Робити це треба чітко, легко і красиво. Доречно залучати до показу самих дітей, так як їм подобається демонструвати свої вміння.

В навчанні плаванню дошкільників використовуються різноманітні ігри, підготовчі вправи. З більшістю вправ дітей знайомлять на суші, а потім розучують в воді. До того ж знаходячись без рухів в воді під час пояснення діти швидко охолоджуються.

Заняття з плавання, як і інші заняття діляться на три частини: водно- підготовчу, основну і заключну. В кожному занятті послідовно вирішуються наступні задачі: організація групи, ознайомлення з новими іграми і вправами на суші, повторення старих і розучування нових вправ в воді, а також деякі елементи техніки плавання і організоване закінчення заняття.

Заняття починається з шикування груп, переклички дітей. В кінці заняття вчитель повинен побачити чи всі діти вийшли з води.

В середній групі діти вправляються в деяких більш складніших пересуваннях в воді. Вони ходять в напівприсіді, на глибині по пояс, нахиливши тулуб вперед і впираючись руками об дошку, тримаючи в витягнутих руках іграшку, або допомагаючи собі руками, на глибині по груди, намагаються ходити вперед і назад, роблячи „ млин ” руками.

Діти середнього дошкільного віку добре виконують вправи на грудях, на спині на глибині по пояс. На одному занятті вони легко виконують по 6-8 разів вправи.

Коли діти засвоюють ковзання на спині і на грудях можна показати дітям, як правильно перевертатися в ковзанні з грудей на спину і навпаки.

Якщо вправи виконуються всією групою то треба слідкувати, щоб рухатися в одному напрямку. Це приводить до запобігання небажаних зіткнень в воді.

Навчання навичкам дихання в середній групі вирішує дві важливі задачі: проходять активне оволодіння енергійним видихам вводу і формування умінь правильно, в зручному ритмі чергувати вдих над водою з видихом у воду. Необхідно уміло керувати диханням.

В воді діти стають в одну шеренгу вздовж стінки бортика, кладуть перед собою на воду іграшки. За сигналом вихователя кожен дує на свою іграшку і намагається відігнати її від себе якомога далі (руками іграшку торкатися забороняється). Це завдання проводиться в вигляді забави.

В подальшому вправа ускладнюється. Діти повністю опускають голову в воду, після невеликої перерви поступово видихають повітря. Діти видихають повітря в воду, присівши і вільно розкинувши руки в сторони. В цьому положенні краще утримувати рівновагу.

Нове для дітей - навчитися відкривати очі в воді. Уміння відкривати очі і дивитися в воді необхідно. Воно допомагає втримати вірну орієнтацію під час пірнання, надавати допомогу товаришу, відшукувати будь які предмети. Вправа на відкривання очей в воді з успіхом проводиться парами. З захопленням діти рахують у воді пальці на руках і ногах в своїх товаришів.

На перших заняттях не слід проводити більш 1-2 вправи для відкривання очей в воді. Вихователь і медсестра повинні слідкувати за станом очей дітей. Почервоніння очного яблука є сигналом до короткочасного припинення подібних вправ.

Навчання занурення з головою в середній групі продовжується. Діти тепер постійно занурюються з головою в воду. Корисно пам’ятати вправи, які діти вивчили в минулому році: лежати, опиратися на руки і тримаючи голову над водою, а потім під водою, витягнувши ноги назад. В цьому положенні повторюються пересування на руках вперед, назад, в сторони.

Діти швидко навчаються лежати на воді в положенні на груди з дещо розведеними руками в сторони і ногами теж. Вправи „Медуза”, „Поплавок” дають уяву про прийомну силу води і плавучість предметів. Всі вправи спочатку виконуються на суші.

Спочатку на суші дітям показують вправу положенні тіла при ковзанні. Для цього потрібно підняти руки вверх, потягнутися, щоб бути прямим, як стріла (голова між руками) і піднятися на носочках. Дивитися прямо вперед.

Щоб діти вірно виконували вправу то перед ними можна ставити мету - „зірвати листочок з гілки дерева”, піймати пташку, літаючу над голово”.

Дошкільники швидко засвоюють ці вправи і переходять до виконання ковзання в воді.

Ковзання супроводжується просуванням вперед. Сила рухів тулуба відбувається за рахунок сили, виникаючої при відштовхуванні. Поштовх ногами - головний елемент при виконанні ковзання.

В середній групі діти ще не вміють відштовхуватися ногами від дна, як це потребується при виконанні ковзання. При цьому їх навчають відштовхуватись вперед, виправляючи ноги.

Вправу з ковзання рекомендується проводити з положення присівши, і відштовхування від дна одночасно обома ногами. Щоб діти активно відштовхувались від дна ногами, можна для ковзання на груди приймати вихідне положення в притик до стінки басейна. Тоді, присівши дитина впирається п’ятами в стінку басейна, при випрямленні ніг вони легко переміщуються вперед. Потім відштовхування від стінки ускладнюються. Стаючи спиною до стіни, діти згинаються і припіднявши одну ногу, упираються нею в стіну на рівні стегна. Витягнувши вперед руки і нахилившись вперед, потрібно лягти на воду, швидко відірвати ногу від дна, зігнути і упертися нею об стінку поруч з іншою ногою і сильно відштовхнутися від стінки обома ногами одночасно. Голова знаходиться при цьому між витягнутими вперед руками, обличчя опущено в воду.

При розучуванні ковзання на грудях в перший період навчання найчастіше зустрічаються помилки: тіло дитини сильно глибоко занурене в воду, надмірно прогнута спина, провисає живіт, ноги сильно розведені, голова піднята дуже високо вверх, напружені багато дрібних м’язів тулуба.

У дітей середнього дошкільного віку в початковій стадії навчання ковзанню на грудях, часто відсутнє почуття рівноваги. Для підтримки його вони виконують додаткові поперечні рухи тулубом. З цією метою дітям пропонують інтенсивно розводити ноги вгору- вниз, відводити одну або обидві ноги в сторону, здійснюючи підтримуючі рухи руками (розводять і опускають вниз).

Навчаючи ковзанню на спині, дітей потрібно підтримати під спину, так як більшість дітей сідає у воду, боючись нахилити голову назад, опустити її в воду. Через 1-2 заняття діти лягають на воду спиною, витягують руки вниз до стегна. Вони лежать на воді, затискаючи дошку, або гумовий круг ногами. А потім самостійно ковзають по воді, з піднятими руками.

Рухи ніг при плаванні кролем допомагають триматися на поверховості води. Тому оволодінню тримання ніг на воді приділяється багато часу.

Рухи ніг розучуються спочатку на суші. Діти сідають на підлогу, згинають руки в ліктях і опираючись на передпліччя, виконують рухи вгору-вниз. В цьому положенні вони роблять рухи ногами, нагадуючи рухи ніг під час плавання способом крілб. Потім рухи виконуються у воді на мілині, в такому ж положенні як і на суші.

При пересуванні на руках по дну, потрібно запропонувати дітям руки проносити вперед під водою, як би перебираючи ними по дну. Якщо піднімати їх над поверхнею, порушується ритм роботи ніг. Ця вправа спершу проводиться на невеликій глибині (до колін), котру поступово збільшують, пересуваючись з мілкого міста в більш глибоке. Глибина може збільшуватись до 0,50-0,55 м, коли вже діти не достають до дна руками. При цьому непомітно зменшується і зовсім губиться опора, діти тримаються на поверховості води, непомітно здійснюють гребкові рухи руками. Так для себе дитина засвоює спрощений спосіб плавання на грудях кролем. Після того, як діти навчилися робити всі вправи і в тому випадку, якщо добре будуть виконувати ковзання на грудях і на спині, може здійснювати рухи ніг в кролі в ковзанні, а також і в плаванні з підтримуючим інвентарем.

Діти впевнено пересуваються в воді, погружаються з головою, відкривають очі, правильно чергують вдих над водою з видихом під водою, уміють лежати на поверхні води, знайомі з ковзанням у воді. Все це свідчить, що вони готові до розучування в подальшому інших способів плавання.

Загальна тривалість заняття у 2 мол. гр. - 20 хв.

У середній групі - 25-30 хв.

Перебування у воді залежить від звикання дітей до води: отже, на перших заняттях у 2 мол. гр. тривалість - 5 хв. Поступово тривалість збільшується до 10 хв.

У середній групі тривалість перебування у воді починається з 5-6 хв., поступово збільшуючись до 12-15 хв.

Весь останній час діти займаються загальною розминкою та вивченням підготовчих вправ на суші.

Кожну вправу діти виконують по 2-3 рази. Рухливі ігри уводі повторюються 4-5р.