Коротка історія STREAM-освіти

Наприкінці минулого століття у США з’явилася ідея, як підвищити інтерес дітей до природничо-математичних дисциплін. Були запроваджені змішані програми наукової, технологічної, інженерної та математичної спрямованості з акцентом на проєктне навчання — все це є зараз загальновідомим як STEM-освіта.

STEM — інноваційний напрям освіти, який дозволяє учням навчитись працювати більш автономно, бути самостійними та відповідальними у навчанні та прийнятті рішень.

КОНЦЕПЦІЯ розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 960-р, передбачає розвиток STEM-освіти в Україні (в тому числі на початковому рівні), а відповідні методики мають враховувати завдання, сформульовані в Концепції. Вже з’явились певні методичні напрацювання в цій області, проте вони вирішують лише окремі пункти завдань Концепції. В цьому виданні ми даємо більш узагальнений підхід до впровадження STEM-освіти на початковому рівні та особливо зосередимося на тих завданнях, вирішення яких поки не запропоновано в існуючих публікаціях.

Ось що каже Концепція про розвиток природничо-математичної освіти (STEM-освіти) на початковому рівні, включаючи початкову, а також позашкільну освіту: «Основне завдання — стимулювання допитливості та підтримка інтересу до навчання й пошуку знань, мотивація до самостійних досліджень, створення простих приладів, конструкцій, науково-технічна творчість». «Природничо-математична освіта (STEM-освіта) в Україні може реалізуватися через усі види освіти, а саме: формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах), у STEM-центрах/ лабораторях (у тому числі віртуальних), шляхом проведення екскурсій, квестів, турнірів, конкурсів, олімпіад, фестивалів, практикумів, хакатонів».

Концепція передбачає зокрема «упровадження в освітній процес проектної діяльності, цифрових технологій, проблемного навчання (створення проблемних ситуацій, в яких здобувачі освіти самостійно шукають відповіді на питання)».

Багато необхідних кроків у бік розвитку STEM вже зроблено — держава приймає відповідні закони, Міністерство освіти та науки розробляє концепції, впроваджує STEM-лабораторії, є низка шкіл, які мають успіхи в реалізації STEM.

Значна кількість корисних матеріалів щодо STEM-освіти міститься на сайті Інституту модернізації змісту освіти. Інститут приділяє багато уваги STEM-освіті, зокрема впровадженню відповідних методик у закладах освіти.

Проте як і на Заході, всього цього виявляється замало для якнайширшого охоплення учнів цією освітою, отримання такого рівня знань та навичок у STEM-предметах, якого вимагає ринок праці, що швидко змінюється саме в бік технологізації.

Як у США, так і в інших країнах виявилося, що кількість учнів та студентів, зацікавлених у STEM, все ще залишається недостатньою. А випускники цих програм необов’язково вирішують робити кар’єру у STEM-професіях, а дефіцит STEM-вчителів з широкими сучасними знаннями збільшується з року в рік, і це не є позитивним з точки зору конкурентоздатності у світовій економіці.

При цьому в майбутньому від більшості людей вимагатимуться критичне мислення, технологічна грамотність, розуміння, як працюють складні системи. Для вирішення складних задач «погуглити» буде недостатньо, оскільки треба зрозуміти хоча б суть задачі. І для цього в людини має бути достатньо знань, щоб «погуглити» у себе в голові, а не просто в грандіозному сміттєзвалищі інформації, що є в Інтернеті.

Як же зробити, щоб нові покоління продовжували робити внесок у розвиток суспільства та економіки? Аналізуючи необхідні навички для майбутнього, на Всесвітньому Економічному Форумі у Давосі звернули увагу світу на раніше невідому тенденцію. З’ясувалося, що хоча дійсно зростатиме потреба у технологічних та вищих когнітивних навичках (до 2030 — у півтора раза), але є ще одна важлива група навичок, попит на які суттєво зростатиме (приблизно на чверть як у США, так і в Європі), — це соціальні та емоційні навички.

З цього стає зрозумілим, що від людини майбутнього вимагається не просто креативність, а й «прив’язаність» до своєї діяльності/проєкту та інших людей, здатність до співчуття (а це ключ до розуміння), особистісний підхід з урахуванням особливостей кожної людини (віку, інтересів, навичок та ін.), так званий емоційний інтелект.

З іншого боку, вже давно постає питання, як можна збільшити зацікавленість учнів до предметів STEM та покращити їх успіхи у вивченні предметів природничо-математичного циклу. Цього можна досягти, якщо зробити більший акцент на творчості учнів, надаючи їм необхідні навички, пов’язані з дизайн-мисленням, інноваційними підходами, критичним мисленням та вирішенням нестандартних задач нестандартними способами.

У цьому контексті й знадобилася нова концепція освіти. Запропонованим рецептом став STEAM, який спочатку виник як розширення STEM-освіти. А потім з’явилися також інші підходи до STEM-освіти, і на початковому рівні найбільш придатним нині вважається STREAM.

Найбільшого поширення STREAM поки набув у позашкільній освіті — яскравим прикладом є гуртки робототехніки. Але зараз відбувається впровадження STREAM і в основну шкільну програму.

Для ознайомлення з більш детальною історією та сучасним розвитком STEM/STEAM/STREAM освіти див. згадану книгу автора «STEAM-освіта майбутнього в Україні».

Що ж таке STREAM?

Спочатку згадаємо класичне визначення STEAM, яке дала Ж. Якман. Автор запропонував у книзі «STEAM-освіта в Україні» такий переклад цього визначення:

STEAM — наука та технології, що інтерпретуються через інженерію, мистецтва, гуманітарні та соціальні науки із застосуванням математики. (Слово «наука» у вузькому розумінні на Заході часто вживається як синонім терміну «природничі науки». А слово «мистецтва» має ширше значення, ніж у нас, — там це не тільки те, чим займаються митці, але про це далі.)

В Україні STEAM вже починають впроваджувати — і в початковій школі (перші кроки в дослідницькій діяльності, знайомство зі STEAM), і в середній та старшій (міжпредметні програми та профорієнтація для STEAM-предметів). Отже, серед задач початкової освіти — підготувати дітей до дослідницької діяльності та подальшого STEAM-навчання.

У педагогічній літературі зараз часто зустрічається таке трактування абревіатури STREAM: до STEAM додається літера R, що означає Reading (інколи додають також wRiting) — тобто читання та письмо. (Але інколи зустрічаються й інші трактування, зокрема робиться акцент на робототехніці як один з ключових елементів майбутнього суспільства — ми ще звернемося до цього нижче.)

Тому можна дати таке визначення STREAM:

STREAM — це напрям освіти, у якому природничі науки та технології інтерпретуються через інженерію, мистецтва, гуманітарні та соціальні науки із застосуванням математики, читання та письма.

На STREAM-заняттях діти вирішують задачі з життя, перевіряють власні ідеї та отримують впевненість у своїх силах, при цьому засвоюючи матеріал зі шкільної програми.

В контексті європейської інтеграції та наближення освіти до європейських стандартів варто додати, що зараз ми фактично повертаємось до ідеалів Відродження, коли такі винахідники та мислителі, як Леонардо, були одночасно великими митцями.