13.05. 4-Є Педагогіка Тема. Завідуюча дошкільним закладом, обов'язки, зміст роботи завідуючої.

Тема: Завідуюча дошкільним закладом, обов'язки, зміст роботи завідуючої.  Вимоги до завідувача, зміст роботи, планування роботи.

План

1. Специфіка особистісно орієнтованого керівництва ЗДО.

2.Вимоги до сучасного керівника дошкільного навчального закладу.

3.Класифікація організаційних форм управління освітнім процесом у дошкільному закладі. Види контролю в ЗДО.

1.Специфіка особистісно орієнтованого керівництва ЗДО.

Управління являє собою не що інше, як налаштовування інших людей на працю.                                                  Лі Якокка

Краще ціпитись у досконалість та схибити, ніж цілитись у недосконалість та влучити.                                        Томас Вотсон

Хто вміє - працює, хто не вміє — вчить, хто не вміє вчити - керує, хто не вміє керувати - править.                  Закон X. Л. Менкена

Перший крок до мудрості - мовчання,

Другий - слухання,

Третій - запам 'ятовування,

Четвертий - діяння,

П'ятий - викладання мудрості.          Нодар Джин

Час вимагає впровадження нової етики управління - партнерсько-рівноправного стилю взаємин, відмови від декларативного спілкуван­ня та дріб'язкової опіки.

Управління освітою має орієнтуватися на особистість. Особистісно орієнтоване управління ставить у центр діяльності особистість, систе­му соціально значущих людських рис, творчий потенціал, персоналізацію внеску кожного у спільну діяльність, персоналізацію професійних знань.

Сучасний керівник, котрий хоче досягти успіху в роботі колективу, в першу чергу повинен зосередитися не на процесі, а на стосунках -ставленні людей до своєї праці, ставленні один до одного, отриманні відчуття задоволення від власного внеску в загальний процес та кінце­вий результат. Нинішньому суспільству потрібні керівники, які самі вміють пропонувати нові ідеї, володіють філігранною технікою управ­ління, викликають у підлеглих ентузіазм і енергію, не виступають в ролі стресогенного чинника для них, а сприяють формуванню психо­логічної грамотності педагогів, вчать їх володіти технологією профі­лактики і подолання професійного стресу та синдрому "професійного вигоряння".

За даними дослідників В. Крижко, Є. Павлютенкова, на питання, які риси свого керівника найбільше цінують педагоги, отримані такі відповіді:

а) справедливість, чесність, порядність - 76 %;

б) розуміння життєвих проблем, людяність - 2%;

в) вміння організувати роботу, компетентність - 24%;

г) вимогливість - 4%.

Учені М. Вудкок і Д. Френсис, узагальнивши результати багаторіч­них досліджень у галузі управління персоналом, склали перелік найбільш значущих здібностей керівника. Наводимо їх:

-      здатність управляти собою;

-      постійне особистісне зростання; навички розв'язувати проблеми;

-      винахідливість і здатність до інновацій;

-      висока здатність впливати на навколишніх;

-      знання сучасних управлінських підходів;

-      здатність керувати;

-      вміння навчати підлеглих;

-      здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи.

Для того щоб модернізувати освітньо-виховний процес у дошкіль­ному закладі, керівникові необхідно:

-      гуманізувати педагогічну взаємодію;

-      сприймати всіх учасників освітньо-виховного процесу як рівно­правних партнерів;

-      опанувати та впровадити особистісно орієнтовані технології, які ґрунтуються на конструктивному діалозі, вільному обміні дум­ками та забезпечують високу активність, ініціативність, творчість учасників навчально-виховного процесу;

-      взяти до уваги нові критерії оцінювання педагогічної діяльності на всіх рівнях, дотримуючись принципів особистісно орієнтова­ного управління освітнім процесом, а саме: у центрі діяльності - особистість;

-      особистість - це повноправний суб'єкт діяльності;

-      персоналізація внеску кожного у спільну діяльність; .    персоналізація інтелектуальних досягнень; .    забезпечення ситуації успіху;

-      створення атмосфери захищеності як умови збереження здоров'я гармонії фізичного, психічного, духовного і соці­ального;

-      реалізація природного потенціалу особистості;

-      у планах передбачити заходи, спрямовані на підвищення юридичної та фінансової компетентності педагогічних працівників;

-      стимулювати творчість педагогічних працівників для створення науково-методичного забезпечення змісту особистісно орієнто­ваної дошкільної освіти.

Для реалізації поставлених завдань потрібно систематично працю­вати над удосконаленням методичної роботи з педкадрами.

В основу цієї роботи доцільно покласти наступні принципи:

Принцип гуманізації, що вимагає врахування можливостей, особ­ливостей та потреб виховання. Усунення всього, що негативно впливає на працездатність та здоров'я співробітників, створення здорового со­ціально-психологічного мікроклімату, в основі якого - доброзичливість, взаємодопомога, взаємодовіра, взаємопідтримка, людяність.

Принцип науковості, який полягає в удосконаленні методичної ро­боти на основі сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.

Принцип індивідуалізації - створення умов для розвитку творчого потенціалу кожного педагога.

Принцип економної мотивації, який полягає в доцільному вико­ристанні робочого часу, де головними стрижнями раціонального вико­ристання часу є добір досконалих методів і прийомів проведення мето­дичних заходів, активізація всіх членів колективу, підвищення продуктивності їхньої діяльності.

Принцип колективізму, згідно з яким мета кожного педагога не по­винна йти врозріз із загальною метою всього колективу.

Принцип естетизації. Внесення художніх елементів у зміст і фор­ми роботи з педкадрами позитивно впливає на емоційну сферу педаго­га, викликає творче піднесення, радість, задоволення, бажання постій­но вдосконалюватися.

Принцип проектних технологій - програма чітко окреслених дій, спрямованих на реалізацію визначених завдань.

2.Вимоги до сучасного керівника дошкільного навчального закладу

Ефективність процесу управління значною мірою зумовлена двома чинниками: хто керує і як керує.

Ефективність управління - ступінь досягнення визначених цілей - вирішення поставлених завдань. Ефективне управління - оцінний показник управління, що визначається шляхом зіставлення результату та затрат на його досягнення.

Сучасний рівень розвитку суспільства ставить високі вимоги до керівника сучасної освітньої установи, типу керівництва колективом, до особистісних та ділових рис освітянського лідера. Основним орієн­тиром організаційно-методичної роботи з кадрами в дошкільних закла­дах є формування творчої індивідуальності педагога.

Суттєвою ознакою керівника, методиста є його неповторність. Він по­винен бути провідником педагогічної майстерності, філософом навчаль­но-виховного процесу. Основні принципи сучасного керівництва - демократизм, лібералізм, гуманізм. Тому на першому місці в діях завідуючої має стояти стимулювання педагогів до творчої діяльності.

Стівен Кові, автор книги "Сім навичок людей, спроможних працю­вати високоефективно", запропонував погляд на керівництво, який варто мати на увазі сучасному керівникові.

Його 7 навичок проранжовано відповідно до наповнення зрілості від залежності ("ти піклуєшся про мене") до незалежності ("я несу відповідальність і покладаюся лише на себе") і далі до міжособистісної залежності ( "ми можемо це зробити "):

1. Бути активним.

2. Здатність бачити результат роботи на її початку.

3. Починати з найголовнішого.

4. Вважати "твоя перемога - моя перемога".

5. Спершу намагатися зрозуміти, а потім шукати розуміння.

6.  Діяти спільно (синергічно). Коли група людей працює разом, намагаючись зрозуміти певне явище, вони досягають синергізму.

7. "Гострити лезо". Інтегрує в себе всі попередні. По суті, це процес, який включає в себе фізичний, ментальний, духовний та соціаль­ний аспекти життя людини, навичка постійно оновлювати себе, щоб підтримувати високий рівень працездатності.

Типологія керівників

Керівник, зорієнтований на використання	Керівник, зорієнтований на розвиток
самоусувається від прийняття само­стійних рішень; уникає відповідальності; діє схематично і стереотипно; зорієнтований на себе та свою кар'єру;   - використовує принципи діяльності, плани інших; консерватор; не сприймає критики, мстивий; болісно реагує на успіхи підлеглих і колег; у помилках звинувачує підлеглих та колег.	професійно грамотний та компетен­тний; використовує принципи діяльності, розроблені самостійно; поєднує вимогливість до співробітників з повагою до них;  стратег, йде на ризик; виконує суттєве; займається самоосвітою; критикує колектив у цілому; ставить перед собою високі вимоги; цінує свій час та час підлеглих

Якості керівника

Особисті	Ділові
інтелект;	компетентність;
ініціатива;	економічна грамотність;
етичність;	підприємливість;
чесність;	уміння організовувати;
довіра до підлеглих;	вимогливість;
комунікабельність;	критичність;
здатність вести за собою;	новаторство;
доброзичливість; впевненість у собі;	холоднокровність у кризових ситуаціях;
незалежність.	уміння знайти компромісне рішення.

Способи мислення успішних керівників та невдах

Успішний	Невдаха
Можливість є завжди.	Нема можливості.
Я - частина рішення.	Я - частина проблеми.
Девіз "Я можу".	Не можу, обставини.
Обов'язково створювати.	Прагнення спокою.
Доступ до сили.	Досту и до ком форту.
Я - найбільше чудо в світі.	Я такий, як усі.
Я створюю обставини.	Я керуюся обставинами.
Я веду за собою!	Мене використовують.

Портрет керівника освітнього закладу

1. Здатність до планування та прийняття рішень:

•   стратегічне мислення: аналіз розвитку ситуації на тривалу пер­спективу з урахуванням всіх чинних факторів; визначення потенціаль­ного впливу зовнішніх чинників на діяльність установи освіти (зміни в соціальному середовищі, запровадження модульних чи системних но­вовведень в освітню справу...), визначення, відбір та оцінка альтерна­тивних напрямків розвитку;

•   фінансове планування: здатність до аналізу та ефективного ви­користання аналітичних даних фінансового стану освітньої установи, визначення реальних джерел формування бюджету, визначення пріо­ритетних напрямів прибуткової господарської діяльності;

•  розуміння освітніх проблем: чітке усвідомлення проблем та пер­спектив розвитку галузі, освітнього закладу, наявність авторського ба­чення шляхів їх розв'язання.

2. Робота з людськими ресурсами:

•   забезпечення закладу освіти кваліфікованими педагогічними кадрами;

•   надання їм функціональних та кваліфікаційних повноважень для досягнення визначених цілей розвитку дітей;

•   укомплектування дитячого колективу за методиками, що забез­печують рівний старт, диференціацію в навчанні, розвиток кожної ди­тини з урахуванням її індивідуальних особливостей та побажань;

•   встановлення мінімально необхідного контролю за всіма галузя­ми діяльності освітнього закладу;

•   контроль досягнутих результатів, їх аналіз, порівняння з плано­вими показниками та максимальними в галузі.

3. Організованість та доцільне використання часу:

•   визначення особистих пріоритетів та цілей, що відповідають зав­данням установи освіти;

•   розумний розподіл власного робочого часу;

•   продуктивна робота з документами;

•   уміння ефективно вирішувати адміністративні питання;

•   уміння опрацьовувати різнопланову інформацію;

•   виділення важливих для діяльності моментів без надлишкової де­талізації;

•   здатність працювати в умовах значного фізичного та психічного навантаження.

4. Комунікація:

•   уміння "слухати та чути" повідомлення і сприймати інформацію;

•   уміння переконувати підлеглих;

•   емпатійність;

•   уміння виступати публічно;

•   готовність до спонтанних виступів.

5. Навички спілкування:

•   здатність до ефективної взаємодії з керівництвом, колегами, пе­дагогами, дітьми та їхніми батьками;

•   здатність забезпечувати собі підтримку на кожному організацій­ному рівні спілкування;

•   уміння аналізувати кожну точку зору;

•   уміння контролювати стреси та кризові ситуації;

•   уміння запобігати конфліктам та ефективно вирішувати їх.

6. Забезпечення розвитку членів колективу:

•   розвиток відповідних навичок та вмінь педагогів у відповідності до їхніх професійних потреб;

•   забезпечення високої професійної кваліфікації кожного педагога;

•   створення ситуації, яка сприяє розповсюдженню передового дос­віду, наставництву;

•   визначення складних педагогічних проблем інноваційного ха­рактеру;

•   надання педагогам можливості брати на себе певну відпові­дальність;

•   створення умов, які стимулюють педагогів на досягнення та роз­виток особистих здібностей;

•   стимулювання у членів педколективу ентузіазму, енергійності, до­віри та прагнення до вдосконалення.

7. Лідерство:

•   заохочення діяльності, спрямованої на якість педагогічного процесу;

•   критичне ставлення до недоліків у роботі;

•   уміння досягати визначених цілей;

•   відповідальність за результати діяльності;

•   відповідальність за продуктивність праці;

•   забезпечення власного авторитету та іміджу.

8. Управління перемінами:

•   наявність високих адаптивних характеристик;

•   ефективна робота за будь-яких умов;

•   уміння правильно та впевнено вирішувати професійні уп­равлінські та педагогічні завдання в умовах змін, невизначеності або за напружених умов;

•   виявлення необхідної гнучкості;

•   здатність до виправданого ризику.

Вміння консультувати Консультування - це допомога педагогам у визначенні їх мож­ливостей та вирішенні педагогічних та особистих проблем розвитку.

Вміння давати поради - надзвичайно важливий вид діяльності ке­рівника закладу та педагога. Консультування передбачає позитивні на­міри завідувача, вихователя приділити час, увагу, власний досвід н допомогу вихователеві, дітям та батькам. Корисними можуть бути н лише поради, а й самі взаємини "консультант-консультований".

Зустрівшись з професійними проблемами, більшість вихователів по­чувають себе у невигідному становищі та намагаються відгородитись від реальності. Викладення справжньої суті проблеми сприймається ними, як визнання їх нездатності впоратися з нею. Тому педагогічного консультування вимагає не лише знань, а й такту.

Педагог, який консультує, повинен володіти певними особистими та  професійними якостями, а саме:

·       бути щирим_, безпосереднім та говорити те, що думає

висловлюватися чітко та конкретно для того, щоб бути правиль­но зрозумілим;

·       вміти зрозуміти, що відчуває інша людина та точно оцінювати н стан;

·       бути готовим виявляти незручні факти та почуття, не втрачаючи при цьому первинної поваги до людини.

До функцій педагогічного консультування відносять уміння:

Слухати	Надати вихователеві або дитині можливість висловитися.
Визначати	Намагатися визначити проблему та дати їй назву.
Перевіряти	Ставити конкретні питання, щоб розвіяти свої сумніви.
Уточнювати	Впевнитися, що Ви розумієте те, що Вам говорять.
Пропонувати	Конкретно сказати вихователеві, дитині, батькам, що вони повинні зробити.
Підбивати підсумки	Поєднання всіх "низок" з метою побачити всю ситуацію в цілому.
Рекомендувати	Дійти висновку, запропонувати оптималь­ний спосіб дій.
Розглянути варіанти	Оцінити різні способи вирішення проб­леми.

ехні

3.Класифікація організаційних форм управління освітнім процесом у дошкільному закладі. Види контролю в ЗДО.(за матеріалами В.Бондаря)

За метою діяльності	Регулювальна форма - узгодження дій усіх управлінських ланцюжків, зміни в планах, графіках, документах, мережах занять тощо. Діагностична форма - безпосередньо випливає з необхідності вивчення ста­ну діяльності педагога. З'ясовуються позитивні та негативні тенденції, при­чини їх появи тощо. Коригувальна форма - передбачає оперативні зміни у структурі діяльності педагога, в його підходах до вибору засобів вирішення освітніх завдань: змісту, методів, прийомів роботи з дітьми тощо. Прогностична форма- прогнозування результатів навчання дітей, можли­вих помилок, визначення мети діяльності.
За змістом діяльності	Тематична форма - вивчення стану викладання окремої методики навчання; перевірка обсягу знань, умінь і навичок із окремої важливої теми або розділу програми. Аналізується діяльність одного педагога (плани, заняття, повсяк­денна діяльність, робота з батьками тощо). Проблемна форма - вивчення роботи декількох педагогів щодо реалізації проблеми (методичної теми), над якою працює педагогічний колектив до­шкільного закладу. Фронтальна форма - вивчення системи роботи одного вчителя або колек­тивного досвіду педагогів, які працюють в одній віковій групі (виконання ви­мог освітньої програми).
За об'єктом діяльності	Персональна форма - вивчення роботи одного педагога: рівень педмайстерності, засвоєння дітьми знань, умінь і навичок тощо (доцільно використову­вати під час підготовки атестаційних справ). Групова форма - розглядається один розділ програми (або питання до педра­ди) у всіх вікових групах.  Предметна форма - спрямована на вивчення стану освітньої групи педагогів, які працюють в одній віковій групі (один розділ програми - міжпредметні зв'язки). Предметно-групова - вивчення стану роботи декількох педагогів з одного розділу програми (паралельні групи) з метою з'ясування раціональності ви­користаних методів і прийомів педагога тощо.
За обсягом діяльності	Короткочасна форма - пов'язана із з'ясуванням виконання педагогом плану (пер­спективного або календарного), визначення ступеня досягнення мети заняття. Повна форма- багатоаспектний підхід до аналізу освітнього процесу у віковій групі дітей. Комплексна форма - всебічний аналіз діяльності педагога на занятті або в повсякденній роботі з дітьми. Аспектна форма - всебічне та глибоке вивчення одного питання освітнього процесу (програми) в одного або декількох педагогів.
За інтенсивні­стю діяльності	Епізодична форма - констатація фактів (разовий контроль), педагогічний аналіз відсутній, не виключено застосування адміністративного впливу. Вибіркова форма - за заздалегідь складеним графіком відвідування занять, заходів (за проханням педагога, "відкриті" заходи, підготовка до педради тощо). Цілісна форма - за необхідністю вивчення системи роботи: • педагогів над темою, розділом; • керівників гуртків, секцій тощо.

ВИДИ КОНТРОЛЮ В ЗДО

№п/п	Види контролю	Зміст контролю
1.	Попередній	Перевіряється правильність визначеної мети, вірогідність прогнозів, можливість реалізації зав­дань. Оцінюються результати виконання програми розвитку дітей.
2.	Поточний	Контролюється хід виконання деяких етапів реалі­зації концепції програми. Оцінюються зміни умов діяльності, за необхідністю вносяться зміни в наступні етапи реалізації програми або концепції.
3.	Наступний	Проводиться по закінченню терміну виконання завдань і цілей, окреслених програмою. З'ясовуються не­доліки в організації розробки та реалізації мети, якщо можливо, застосовуються заходи з метою їх усунен­ня та удосконаленого виконання завдань програми.
4.	Тематичний	З'ясовується рівень вирішення завдань упродовж вивчення якоїсь теми, стан рівня розвитку здібнос­тей, знань, умінь та навичок дітей з якогось розді­лу програми, форми організації та проведення всіх типів занять (фронтальні, групові, індивідуально-групові та індивідуальні).
5.	Фронтальний	Забезпечується одержання інформації про роботу всіх категорій педагогічних працівників щодо реа­лізації чинних програм.
Етапи координації, її прояви та функції
1	Попередній (підготовчий)	Складання та узгодження планів, термінів проведен­ня та виконання деяких заходів, вивчення вико­навців. Складання координаційних планів
2	Оперативний	Додержання стану узгодженості системи роботи.
3	Контрольний	Корекція планів, внесення можливих уточнень, змін до взаємодії усіх компонентів системи.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ

1. Контроль не повинен бути несподіваним, виконавці мають знати про терміни (за умов, якщо у керівника дошкільного закладу освіти немає підстав не довіряти підлеглим).

2. Контроль не може бути тотальним. Потрібно сконцентрувати ува­гу на найбільш складних моментах організації життєдіяльності дітей. Доведено, що тотальний контроль робить підлеглих несамостійними у вирішенні повсякденних проблем.

3. Керівник дошкільного закладу освіти повинен не лише з'ясову­вати недоліки, а й привертати увагу колег щодо успіху вихователя.

4. Керівник має оприлюднювати свої висновки, враховувати досяг­нення. Навіть негативний результат контролю повинен стати предме­том обговорення.

5. З'ясувавши недоліки фрагменту роботи, керівник повинен пере­конатися, що вихователь усвідомлює висновки і розуміє, як виправити становище, тобто, може окреслити перспективи педагогічного зростання та варіативності педагогічного впливу.

Загальні правила контролю допоможуть з'ясувати специфічні вимо­ги до аналізу заняття (Згідно з Коментарем до Базового компонента дошкільної освіти в Україні, за­няттям вважається не лише традиційна колективна форма організації навчальної діяль­ності дітей, а й будь-яка інша діяльність, до якої була залучена дитина, фрагментів педагогічного процесу, дитячої гри тощо:

•   науковість;                             • об'єктивність;

•   доказовість;                            • систематичність і системність;

•   конструктивність;                  • демократичність;

•  доброзичливість;                    • гуманність;

•  гласність.

Вимоги до висновків, що їх робить керівник ДНЗ

Висновки мають:

•   відповідати меті відвідування;

•   розкривати шляхи досягнення позитивних результатів і причини недоліків;

•   характеризувати тенденцію змін, що відбуваються у роботі вихо­вателя;

•   відповідати фактичному станові речей;

•   враховувати досягнення науки і перспективного педагогічного

досвіду;

•   бути доказовими і переконливими.

Вимоги до пропозицій, що їх робить керівник ДНЗ

Пропозиції повинні:

•   адресуватися конкретним особам і відповідати висновкам і меті

відвідування;

•   розвивати досвід вихователя;

•   бути спрямованими на ліквідацію причин, що породжують недоліки;

•   враховувати реальність їх виконання в окреслені строки;

•   бути конкретними та лаконічними.

Ознайомитися з роботою вихователя щодо розвитку дітей керівникові допоможуть такі методи:

1. Спостереження за роботою вихователя.

2. Аналіз відвідуваних занять та окремих режимних моментів.

3. Бесіди з вихователем.

4. Бесіди з дітьми.

5. Перегляд конспектів занять та іншої документації.

6. Тематичне вивчення.

7. Контрольні перевірки.

Найефективнішою формою ознайомлення керівника з роботою ви­хователя є особисті спостереження і запис різних видів роботи з роз­витку дітей безпосередньо у групі. Рекомендується давати загальну оцінку заняттю:

•   заняття досягло мети;

•   заняття досягло мети частково;

•   заняття не досягло мети;

Етапи діяльності керівника ДНЗ з питань вивчення та аналізу ігор, занять і режимних процесів

1. Підготовка до відвідування заняття та видів діяльності вихователя.

2.  Безпосереднє спостереження за проведенням занять та інших видів роботи вихователя.

3. Самоаналіз видів діяльності та режимних процесів.

4. Аналіз та оцінка роботи вихователя керівником ДНЗ.

5. Використання результатів аналізу та самоаналізу в управлінні до­шкільним закладом освіти.

Питання, що потребують постійного контролю

1. Виконання інструкцій з охорони життя та здоров'я дітей.

2. Освітньо-виховний процес, рівень засвоєння знань і навичок згідно з програмою.

3. Результати медичного огляду дітей.

4. Проведення оздоровчих заходів у режимі дня.

5. Організація харчування.

6. Виконання санітарно-епідеміологічного режиму.

7. Питання наступності в роботі ДНЗ і школи.

8. Підвищення фахової майстерності педагогів дошкільного закладу.

9. Робота з вихователями-початківцями. Наставництво.

10. Дотримання здорового психологічного клімату в колективі.

11. Робота з батьками.

12. Робота з неблагополучними сім'ями.

13. Дотримання правил внутрішнього розпорядку.

14. Техніка безпеки.

15. Збереження майна.

16. Збагачення матеріальної бази.

17.  Виконання фінансового кошторису та дотримання фінансово-господарської діяльності.

Питання, що потребують контролю один раз на місяць

1. Аналіз захворюваності дітей.

2. Виконання натуральних норм харчування.

3. Стан документації по групах.

4. Проведення фізкультурних дозвіль, розваг.

5. Виконання рішень педрад.

6. Зняття залишків продуктів харчування.

7. Проведення методичного навчання педагогічних кадрів.

8. Рівень педагогічної майстерності та стан освітньо-виховного про­цесу в групах, вихователі яких атестуються.

9. Підбиття підсумків конкурсів, оглядів.

Питання, що потребують контролю один раз на квартал

1. Участь у роботі методичних об'єднань.

2. Аналіз дитячої захворюваності.

3. Проведення днів здоров'я.

4. Виконання кошторису.

5. Виконання вихователями рекомендацій щодо проведення атестації.