2-Є Педагогіка 2 рік життя

Розвиток і виховання дітей другого року життя

ПЛАН

1. Місце різних видів діяльності протягом 2 р.ж.

2.Організація і методика проведення різних видів діяльності.

З. Ігри-заняття, значення і методика проведення.

1. Місце різних видів діяльності протягом 2 р.ж.

Самостійна діяльність дітей 2 р.ж. стає різноманітнішою:

-     це дії з предметами і будівельними матеріалами,

-     рухи (ходьба, біг, повзання ),

-     спостереження,

-     спілкування з дорослими і дітьми,

-     елементарні трудові дії,

-     перші спроби зображувальної діяльності

-     ігри з сюжетними іграшками.

На 2 р.ж. предметно-ігрова діяльність стає різноманітнішою, за рахунок формування ігрових вмінь.

І етап. Діти до 1 р. 3м. - 1 р. 4м. відтворюють лише розучені дії, прийоми переважно на тих іграшках, з якими працював вихователь. Це зумовлено багатьма причинами :

-     недостатнім розумінням мови дорослого,

-     нестійкою увагою,

-     малим колом дій, які може зробити дитина з тією чи іншою іграшкою.

ІІ етап. Діти старше 1 р. 4 м. поступово вчаться переносити дії з одних іграшок на інші. Завдяки вмінню наслідувати, малюки починають включати в гру дії, самостійно помічені в житті.

III етап. Наприкінці 2 р.ж. в діях дітей вже спостерігаємо елементи сюжетної гри: вони виконують ігрові дії в логічній послідовності, відтворюють дії, які здебільшого виконує з ними дорослий: годують, лікують, причісують, діти починають використовувати замінники реальних предметів (кубик замість мила, паличку замість ложки).

-  У чому полягає роль вихователя під час самостійної діяльності дітей ?

2. Організація і методика проведення різних видів діяльності.

Керувати вільними іграми дітей значно складніше, ніж спеціально організованими. З одного боку, дитині має бути надана максимальна свобода, створені необхідні умови, які дозволяють їй діяти, проявляти свою творчість, з другого боку, гру треба спрямовувати, тому що тільки завдяки правильному і своєчасному втручанню вихователя вона стає повноцінною і забезпечує розвиток дитини. Особливо складне розв'язання цього питання стосовно малят до 2-х років,

-  Як же вирішити всі ці задачі ?

Для  правильної  організації  і  керівництва  ігровою   діяльністю   малят

насамперед треба створити відповідні умови :

-     в режимі дня відвести спеціальний час для цього;

-     забезпечити дітей іграшками, дібрати їх так, щоб вони сприяли повторенню і закріпленню того, що подавалося на заняттях.

В групі треба мати 2-3 комплекта іграшок, щоб у разі потреби пропонувати їх дітям: змінювати білизну, одяг.

Дітям до 1,5 року треба розміщувати іграшки у різних місцях кімнати і комплектно.

Для дітей після 1,5 року іграшки об'єднуються за змістом "Кімната", "Гараж", "Кухня". Меблі в іграшковому куточку мають бути великими, розташовані так, щоб привертати до себе увагу малят, спонукати діяти з ними.

Які ж основні прийоми керівництва іграми малят ?

Вихователь повинен збагачувати досвід дітей, враження, мову:

а)     Проводити з дітьми спостереження за різними об'єктами.

б)     Час від часу вносити зміну в інтер'єр групи.

в)     Організовувати спеціальні заняття які б розширювали знання,
формували уявлення про навколишні предмети і дії з ними, тобто підвести дітей
до вміння відтворювати у грі моменти з власного життя.

г)      Проводити ігри-заняття, які сприяють розвиткові самостійних
відображувальних ігор.

-  Як же керувати самостійними іграми дітей?

До 1,5 року вихователь використовує тільки прямі прийоми керівництва. Він формує ігрові дії дитини шляхом показу. Показ з поясненням є вказівкою до дії.

Однак здатність до наслідування у дітей розвинута ще недостатньо і тому вихователь використовує і метод — дії рукою дитини.

Методичні прийоми для керівництва самостійними дитячими іграми (від 1 р. 6 м. до 2 р.):

-     порада,

-     показ,

-     навідні запитання, підказування для ускладнення гри,

-     спільна гра з дитиною.

-     заохочення,

-     розмова від імені ляльки,

-   пропонування гри іграшок і предметів вжитку, які показують повний
зміст.

В результаті цілеспрямованого навчання і створення спеціальних умов малята до кінця 2 року життя вже вільно користуються іграшками, послідовно виконують кілька дій.

Отже, щоб дитяча гра була повноцінною, необхідні:

-     організація обстановки,

-     правильний добір іграшок для спонукання дитини діяти,

-     безпосередня участь дорослого, яка б спрямовувала і вдосконалювала гру, сприяла б загальному розвиткові малят.

Таким чином, вихователь заохочує дітей до спілкування з дорослими, однолітками і формує передумови спільної діяльності, вміння спокійно гуляти поруч з однолітками, зосереджено займатися своєю грою, не заважати іншим дітям.

Дитина повинна добре розуміти значення слів "Можна", "Не можна".

Показники правильно організованої самостійної діяльності дітей:

-     гарний настрій дітей,

-     різнобічне використання навичок,

-     позитивні взаємовідношення між дітьми,

-     часте звернення дитини до вихователя стосовно гри,

-     достатня кількість мовних реакцій дитини під час самостійної діяльності.

3. Ігри - заняття, їх значення, методика проведення.

В умовах дитячого садка неможливо забезпечити різнобічний розвиток усіх дітей групи, користуючись тільки індивідуальним спілкуванням у процесі їх самостійної діяльності, із цьому разі може виявитись, що активніші малята, з власної ініціативи звертаючись до дорослого, будуть довідуватись більше, а пасивніші опиняться в стороні. Тому для всебічного розвитку дитини слід проводити організаційні заняття, які є ефективною формою навчання.

У другій групі раннього віку заняття плануються окремо для двох вікових груп.

У першому півріччі кожного дня проводиться два заняття - в основному індивідуально.

У другому півріччі - 2 заняття індивідуально і по підгрупам.

-  Як вони розподіляються ?

Кількість присутніх на занятті залежить від ряду умов. Уся вікова підгрупа малюків (6-12 ).

Навчання дітей предметної діяльності, мовні заняття, заняття з фізкультурними посібниками, де є момент очікування, проводяться з половиною кожної вікової групи (3-6 осіб).

Тривалість заняття також залежить від їх змісту. Заняття зі зміною видів діяльності тривають до 10-15 хв., а ті, що вимагають зосередженої уваги, - від 5 до 8 хв.

Рівень розвитку дітей, об'єднаних в одну підгрупу, має бути приблизно однаковим.

- Які основні умови проведення ігор-занять ?

1.         Ігри - заняття дають позитивні результати, якщо вихователь проводить їх планомірно, розподіляючи матеріал послідовно від простого до складного.

2.    Успішна засвоєння дітьми програмового матеріалу може бути якщо вихователь передбачає повторність занять.

- Чому? яку особливість режиму дітей треба враховувати ?

Деякі діти швидко реагують на нові знання, а іншим потрібен деякий час, щоб свої знання вони змогли використати у грі та при виконанні режимних процесів.

Ігри-заняття повторюються від двох до чотирьох разів. Повторювання занять залежить від змісту, від того, на скільки швидко діти засвоюють програмовий матеріал.

Ігри-заняття повторюються без змін, але частіше у гру-заняття включають додатковий матеріал до знайомого. З дітьми, які і після повторення не засвоїли програмовий матеріал, проводиться індивідуальна робота.

3. Результативність занять залежить від емоційності їх проведення. Діти не можуть заставити себе робити те, що їх не цікавить, Тому, успіх на заняттях залежить не тільки від цікавості і доступності програмового матеріалу, а й від емоційного відношення до заняття.

Щоб гра-заняття впливала на емоції, потрібно:

-      застосовувати прийоми раптового появлення іграшки,

-      предмети та іграшки показувати дітям в дії (лялька йде, ведмедик ричить).

-      "Веселі нотки " у мові вихователя.

-   все, що показують дітям, повинно мати охайний, приємний вигляд.
Треба  пам'ятати,  що  забавність  та  діловий  характер  спілкування  на

заняттях треба співвідносити так, щоб одне допомагало іншому .

4.   Треба передбачити активність дітей на занятті.

Діти раннього віку пізнають предмети та явища дійовим шляхом. І тому шлях накопичення чуттєвого досвіду, це шлях ознайомлення з реальним світом. З метою формування чуттєвого досвіду дитини треба надавати можливість дитині активно діяти з предметами та речами, які використовуються на занятті.

Основний метод, на якому будується методика проведення занять -наочно-дійовий. Тобто, використання наочності у поєднанні з мовою та діями дітей.