2-Є Педагогіка. Перший рік життя
Тема. Розвиток і виховання дітей 1-го
року життя. Завдання виховання і провідні лінії розвитку дітей на кожному етапі життя
дитини. Організація життя і виховання дітей першого року життя.
Мета: Познайомити студентів із завданнями,
особливостями організації життя і
виховання дітей першого року: організація режиму; методика режимних процесів;
обладнання групової кімнати, підбір
іграшок. Розвивати уміння засвоювати знання у готовому вигляді, виділяти
головне. Виховувати прагнення до свідомого засвоєння знань.
Література:
1. Воспитание и развитие
дерей раннего возраста/ Под. ред. Г.М.Ляминой. – М.: Просвещение, 1981. – С.
17-44.
2. Павлова Л.Н. Знакомим
малыша с окружающим миром. – М., 1986. – С. 12-20.
3. Лохвицька Л. Розвивальне
середовище для дітей раннього віку //
Дошкільне виховання, № 11, 2003.
Обладнання: опорні конспекти,
програма.
Хід заняття
І.
Організація початку заняття.
ІІ.
Мотивація навчальної діяльності. (Письмова
робота)
І варіант
1. Розкрити особливості раннього дитинства.
2.
Дати визначення «Адаптація –
це…». Охарактеризувати ступені адаптації.
ІІ варіант
1.
Розкрити основні педагогічні
вимоги до виховання дитини у ранньому віці.
2.
Охарактеризувати організацію
перших днів перебування дитини у дошкільному закладі і роботу з батьками у цей
період.
ІІІ.
Повідомлення теми, мети, плану заняття.
План
1. Характеристика фізичного розвитку дітей 1-го року життя.
2. Завдання виховання і провідні лінії розвитку на кожному етапі життя дитини.
3. Організація життя і виховання дітей першого року життя.
4. Обладнання ігрової кімнати, підбір іграшок.
ІV.
Виклад матеріалу лекції.
V.
Систематизація та узагальнення знань.
1. Що таке Провідні лінії розвитку?
2. Назвіть провідні лінії розвитку на кожному
віковому періоді.
3. Які іграшки підбираються для дітей 1-го року
життя?
VІ.
Підсумок заняття.
Домашнє завдання.
Повторити лекцію.
1.
Характеристика фізичного
розвитку дітей 1-го року життя.
Дитина 1-го року життя дуже інтенсивно
розвивається. За правильного догляду, годування і виховання у першому півріччі
(від народження до 6 місяців) малюк щомісяця набуває у вазі 600-700 г. Від 6
місяців до 1 року - 400-500 г. У першому півріччі дитина щомісяця підростає на
2-3 см і це зберігається протягом 1 року життя. У 6 місяців починають
з’являтися перші молочні зуби, до кінця року їх 8. Збільшується працездатність
та витривалість нервової системи, це призводить до збільшення часу активного
неспання дитини, від 20-30 хв. до 3,5 годин наприкінці 1-го року.
2. Завдання виховання і провідні
лінії розвитку на кожному етапі життя дитини.
Через стрімкий темп розвитку дитини перший рік життя
розподіляють на різні вікові періоди:
- від народження до 2,5-3
місяців, в якому виокремлюють період новонародженості (до 3-5 тижнів);
- з 2,5-3 місяців до 5-6
місяців;
- з 5-6 місяців до 9-10
місяців;
-
з 9-10 місяців до 1 року.
У зв'язку з таким розподілом, кожний віковий період має
свої завдання та особливості виховання. Також у кожному з цих періодів
виділяють найбільш суттєві для загального розвитку дитини уміння, які вчені
називають «провідними лініями розвитку».
Провідні лінії розвитку – це такі реакції та вміння дитини, які визначають її
розвиток на певному віковому етапі і є сприятливими умовами для її подальшого
розвитку.
Перші 10 днів життя
Вікові особливості
При нормальному внутрішньоутробному
розвитку дитина, яка щойно з’явилася на світ, відчуває великі інформаційні
навантаження. На момент пологів попереднє внутрішньоутробне життя плоду досягає
високого рівня функціональної гармонії. До останніх тижнів вагітності матері
дитина здійснює рухи руками, ногами, мімічні рухи, утримує голову. Відгук
руховою активністю на поведінку матері підтверджує емоційну залученість малюка.
У
момент народження дитина переживає
найсильніший стрес у житті. Різнобарвний, різноголосий зовнішній світ,
гравітація, нові смакові і дотикові подразники, температурні перепади
інформаційним потоком обрушуються на мозок новонародженого.
Тому у перші 4-5 діб після пологів йому необхідно адаптуватися до нового навколишнього
середовища.
Перші
12 годин життя дитина переживає
“імітаційний період”.
Новонароджений утримує голову,
“розглядає” довкілля, змінюючи міміку обличчя.
Наприкінці першої доби виникає
пригнічення більшості “внутрішньоутробних функцій”. Дитина не бачить, не чує,
не тримає голову, майже не реагує на зовнішні сигнали. Збереженими залишаються
смоктальний і кроковий безумовні рефлекси (автоматизми).
На
5-7 добу мозок дитини здатний приймати
інформацію з довкілля, започатковується складний процес морфологічних і функціональних
змін.
До
кінця другого тижня немовля
вчиться “фіксувати” зорову, слухову, тактильну інформацію, що надходить, та
слідувати за нею головою і очима.
Основні завдання
Народження – це стресова для
дитини ситуація, а тому батькам і найближчому оточенню потрібно докласти
неабияких зусиль, щоб забезпечити їй м’який перехід зі звичного середовища внутрішньоутробного
існування у довколишній світ, а саме:
-
створювати
умови для забезпечення відчуття захищеності і спокою новонародженого через
максимально можливу присутність поряд з мамою;
-
забезпечувати
максимально комфортне середовище існування (стабільна температура повітря
+20+24 °С, спокійне звукове тло, облаштування кімнати в теплих пастельних
тонах, відсутність негативних чинників впливу на дитячий організм тощо);
-
вчитися з
перших днів життя дитини дослухатися до її потреб (годування материнським
молоком за вимогою, достатня тривалість сну), забезпечуючи у такий спосіб її
адаптацію до нових умов життєдіяльності;
-
стежити
за дотриманням правил догляду за новонародженим (оброблення пуповинної ранки,
догляд за шкірою, зміна підгузників, пеленання, одягання і роздягання,
проведення гігієнічних процедур – підмивання і обмивання тощо).
Провідні лінії розвитку І періоду:
-
зорові,
-
слухові,
-
емоційні реакції.
Для розвитку
слухового і зорового аналізаторів необхідно:
1. Показувати дитині одну яскраву іграшку, тому що у дітей починає формуватися конвергенція -
це здатність зводиш на предметі зорові вісі обох очей. До 2-3 міс. діти
звикають стежити за рухомим предметом. Діти починають реагувати на звуки,
повертають голову в сторону джерела звуку.
2. Слід ласкаво розмовляти з дитиною, добиваючись
зосередження на обличчі дорослого.
3. Слід показувати іграшку на відстані 40-60 см від очей
дитини і повільно пересувати її перед очима.
Розвиток емоцій. У дитини виникають позитивні емоції. Наприкінці 1
місяця життя з’являється посмішка у
відповідь на лагідний голос дорослого.
У 2,5-3 місяці у дітей з’являється комплекс
пожвавлення. Це
емоційна реакція дитини на звертання дорослого. До комплексу пожвавлення
входять декілька реакцій:
-
емоційна - усмішка;
-
рухова - рухи рук і ніг дитини;
-
голосова - гукання, уривчасте вимовляння приголосних звуків [г], [х]. Воно
виникає тільки на основі емоцій.
Розвиток
рухів. До 2 міс.
дитина вчиться тримати голову, якщо її тримають у вертикальному положенні.
З 6 тижнів дитину привчають лежати на животі, легко погладжують по спині.
До 3 міс. дитина добре лежить на животі, спираючись на передпліччя і високо
тримаючи голову.
ІІ період (від 2,5 до 5-6 місяців)
Провідні лінії розвитку: вдосконалення зорових,
слухових та емоційних реакцій та виникнення нових: хапальні рухи рук,
підготовка до повзання.
Дитина цього віку вчиться розрізняти колір, форму, звуки предметів і якщо
органи чуттів дитини розвиваються нормально, то в 3 місяці вона починає
впізнавати матір, в 6 міс. побачивши знайому людину вона радіє, а при звертанні
незнайомої насуплюється, плаче. У 5-6 міс. починає розрізняти інтонацію.
Подальший розвиток зорового і слухового аналізаторів відбувається у процесі
маніпуляції дитини з предметами, емоційного спілкування з дорослими.
Голосові
реакції.
У 4-5 міс. виникає агукання, це
співуче промовляння звуку [а] з [гу].
У 6 місяців у дітей починає виникати лепет
- багаторазове вимовляння складів (однакових). Обов’язковою умовою виникнення
агукання і лепету є емоційно-мовне спілкування дорослого з дитиною.
У 3-4 міс. бажано промовляти співучі голосні звуки (о, о, у), а у 5-6 міс.
- склади.
Заняття з розвитку голосових
реакцій слід проводити індивідуально.
Прийоми проведення таких занять:
-
емоційно-мовне спілкування;
-
показ іграшки з лагідною розмовою;
-
мовчазна присутність дорослого;
Рухи руки. У 3,5-4 міс. дитина
захвачує та обмацує іграшку, яка висить на відстані витягнутої руки. У 4,5-5
міс. вона бере іграшку з рук дорослого і в 6 міс. - сама бере.
Щоб сформувати у дітей вміння брати іграшку необхідно:
1. Підвішувати іграшки
зручні для захоплення.
2. У 4,5-5 міс. треба вчити
дитину брати іграшку. Для цього необхідно показувати іграшку, викликати
зосередження дитини на ній.
Загальні рухи. В 4 міс. дитина вміє
перевертатися зі спини на бік, у 5 міс. - на живіт, у 6 міс. – з живота на
спину.
ІІІ
період (від 5-6 міс. до 9-10 міс.)
Провідні
лінії розвитку: початок повзання, вдосконалення лепетання, розвиток розуміння мови дорослого.
Загальні рухи. У 6,5-7 міс. діти
починають повзати. Повзання дуже корисне. Дорослий спонукає дитину до повзання
яскравою іграшкою.
Вдосконалення лепету. У 6-7 міс. дитина дуже
багато лепече. Спочатку дитина вимовляє знайомі склади і тому дорослий має їх
повторювати, а потім вимовляє нові. Під час розмови з дитиною потрібно:
-
щоб дитина бачила обличчя дорослого;
-
чітко вимовляти звуки;
-
домагатися. Щоб дитина бачила артикуляцію.
Розуміння мови дорослого. Показником розуміння
мови дорослого є рухова реакція дитини у бік названого предмету.
На початку 7-8 міс. дитина
пов’язує слово з одним конкретним предметом та місцем його розташування.
У 9-10 міс. дитина знаходить
предмет не залежно від місця розташування.
ІV період
(від 9-10 міс. до 1 року)
Провідні лінії розвитку: вміння
самостійно ходити, цілеспрямовано гратися з іграшками, наслідувати мову та дії
дорослого.
Вміння самостійно ходити. У 9-10 міс. діти,
навчившись підніматися біля бар’єру, починають переступати вздовж нього. У 11
міс. більшість дітей самостійно ходять, якщо дорослий підтримує її за руку, а
до 1 року ходять майже всі діти.
У
9-10 міс. дитина починає діяти з іграшками.
Етапи навчання дитини предметним діям:
І етап – метод пасивних дій.
ІІ етап – виконання дії дитиною після показу і
пояснення дорослого.
ІІІ етап – виконання дитиною дії тільки за
словесною інструкцією.
Мова. Пасивний словник дитини
дуже швидко розвивається і він значно ширший за активний. Дитина розуміє назви
всіх предметів, що її оточують.
Для
розвитку розуміння мови та назв предметів та іграшок бажано проводити заняття з
раптовою появою і зникненням іграшок.
В
кінці 1-го року життя діти починають самостійно промовляти перші слова, які
складаються з двох однакових складів. Наприкінці року дитина знає 12 слів.
Навчаючи дитину промовляти перші слова, треба обов’язково вимовляти парну назву
(тік-тік, няу-няу) і спонукати дитину до промовляння.
3. Організація життя
і виховання дітей першого року життя.
Основою виховання і основою
раціонально організованого життя дітей є режим дня. Режим у цьому віці
складається на кожний віковий період.
Режим
змінюється не тільки з віком, а у залежності від стану здоров’я та індивідуальних особливостей
дитини.
З
метою організації життя дитини за режимом з перших тижнів та місяців важливо привчити її активно не спати та глибоко спати.
Формувати
вміння активного неспання починають з 3-4 тижнів. Над ліжком дитини розміщують
яскраві іграшки, розмовляють, щоб викликати зорове та слухове зосередження,
забезпечують можливість рухатися. Важливо правильно чергувати основні етапи
дитини (зокрема, коли годувати дитину, до чи після сну). Дитину першого
року життя годують після сну. Якщо
дитина виспалася, вона добре їсть, а не голодна – довго та спокійно грає.
З
метою формування повноцінного сну треба правильно вибрати момент вкладання.
Вкладання
необхідно проводити методично правильно: не поспішати, спокійною розмовою
створювати установку на сон.
Відпочинок
та відновлення сил дитини настає у випадку, коли денний сон включає два
глибоких періода: засипання триває 7-8хв., потім глибокий сон 20-30 хвилин, потім такий же час
триває неглибокий сон і знову настає другий відрізок глибокого сну. Це й
складає 1,5-2 години, тобто тривалість денного сну, передбачену режимом.
Необхідна
умова гарного сну – свіже повітря. Тут дитина легко засинає, міцно спить,
передбачений за режимом час. До трьох місяців дитина може спати на свіжому
повітрі весь час при t повітря до – 10-120.
Методика проведення режимних
процесів.
Обладнання,
необхідне для обслуговування дітей (столи для годування, вмивальники, вішалки
для рушників), знаходиться у груповій
кімнаті, їх конструкції і розмір розрахований на те, що дітей
обслуговують дорослі.
Від методично правильного проведення кожного
режимного процесу залежить здоров’я дитини, її сон, апетит, характер поведінки.
Годування дітей проводять по мірі їх
пробудження, як тільки дитина прокинулась, її одягають та годують перш ніж
почати підйом.
Важливо
сформувати у дитини позитивне відношення до годування. Для цього дитину
привчають до посильної активності: з 3-3,5 місяців кладуть руки дитини на
бутилочку, привчають її підтримувати, вчать знімати губами їжу з ложки, з 7-8
місяців їсти скоринку хліба і пити з чашки, тримати її самостійно (біля роту).
Позитивне
ставлення до їжі підтримується розмовою
дорослого. Годуючи дитину (7-8 місяців) треба промовляти: „Солодкий компот, пий
компотик”.
До
7,5-8 місяців дитину годують на руках (вона лежить або напів сидить). Діти, які
вміють сидіти, сидять по два за високим столом, по черзі дітям дають декілька
ложок їжі кожному. Самі маленькі повинні з’їдати бутилочку їжі за 7-8 хвилин.
Вкладання на сон, підйом. Під час
вкладання та підйомі важливо дотримуватись індивідуального підходу до дітей.
Дітей, які легко втомлюються треба
вкладати першими, тих хто важко засинає – в останню чергу. Вкладати не
поспішаючи, розмовляючи з дитиною: „Вова буде спати, бай-бай”. Старшим дітям,
коли вкладають спати пропонують: „Нагни голівку”, „Дай ручку”. Виконання цих
доручень створює спокійну обстановку перед сном. Дітей під час сну самих не
залишають.
Підйом та годування дітей
проходить паралельно.
Переодягання. Процеси терморегуляції у дітей ще недосконалі,
тому дитину важливо правильно одягти. Одяг має бути зручним, з тканини, що гарно вбирає вологу. Зручним має бути одяг
для сну.
Переодягання використовують для спілкування
з дитиною, розвитку рухів, розвитку мови.
Привчати до охайності слід як
тільки дитина навчилась самостійно сидіти. Щоб дитина позитивно відносилась до
висаджування на горщик треба
дотримуватися відповідних умов: у туалетній кімнаті має бути тепло (t + 22), не можна тримати дітей на горщиках на
довгий час, розважати іграшками.
4. Обладнання ігрової кімнати, підбір іграшок.
Всі здорові діти з 1,5-2 місяців
проводять неспання у манежі (розміром 275-130 см.). У ньому можуть знаходитися
діти близькі за віком (6-8) до 6-7 місяців, якщо вони не вміють повзати.
З 7,5-8 місяців діти гуляють на
підлозі. Тут встановлюють гірку зі скатом та драбиною, диванчики, сходи для
ігор. Меблі розташовують так, щоб дитина могла переходити з місця на місце,
тримаючись рукою за великі предмети.
Зважаючи на особливості дітей
раннього віку, можна визначити вимоги до організації для них розвивального
середовища.
В основі чинних програм лежить
принцип комплексного підходу та вільного центрування, запропоновані видатним психологом
В.А. Петровським. Передбачається створіння функціональних куточків (центрів,
зон), в яких розміщені матеріали для стимуляції розвитку дітей з урахуванням
їхніх потреб, інтересів. Обладнання має
бути розраховане насамперед на
практичну діяльність дитини.
Основні вимоги до ігрових куточків
- Усі іграшки, матеріали,
предмети-замінники об’єднуються за функціональними ознаками відповідно до
різних видів предметно ігрової діяльності дітей.
- Більшість дидактичних
матеріалів, іграшок мають бути функціональними,
тобто використовуватися по-різному, залежно від мети діяльності.
-
Усі іграшки, незалежно від їхньої класифікаційної приналежності, групуються так, щоб вони
відповідали за розміром одна одній, зростові дітей і стаціонарному предметному
оточенні, в якому малята зазвичай граються.
-
Середовище має містити як відомі дитині компоненти, так і нові незнайомі, які
забезпечують її пізнавальний розвиток. Поповнюючи обладнання в куточку,
вихователь вносить в групу нові іграшки згідно знанням, які діти набули на
заняттях. Кожну нову іграшку слід обіграти.
-
Предметно-ігрове середовище має бути динамічним і мобільним, щоб діти вчилися
активно ним користуватися, а також щоб
забезпечувати їм свободу дій.
Предметне
довкілля, яке оточує дитину, змінюється залежно від її віку, пори року, тем, які вивчаються.
Іграшки та матеріали добираються відповідно вікові
дитини.
На 1-2 місяці життя іграшки мають
сприяти насамперед розвитку зору і
слуху. Це можуть бути яскравий м’яч, повітряна куля, які підвищуються на ліжком
дитини на відстані 50 см від очей.
У 2-2,5 місяці дитині пропонуються
великі персоніфіковані ляльки,
ведмедики) та сюжетні іграшки, які розміщують біля ліжка чи манежу; звукові
іграшки: брязкальця, дзвіночки, ляльки-неваляйки, дрібні іграшки, які можна
схопити рукою.
У 5-6 місяці дітям дають іграшки
виготовлені з різних матеріалів: пластмаси, гуми, дерева (м’ячики різних
розмірів, ляльки, фігурки тварин). Усі іграшки мають бути зручними для
утримування в руці дитини.
З 7-8 місяців пропонують іграшки і
предмети для вкладання, відмінні за кольорами, розмірами і матеріалами, сюжетні
і транспортні іграшки (каталки, машинки тощо).
У 8-9 місяців малюкам пропонують
іграшки, які сприяють оволодінню способами зіставлення дій (закриванням,
нанизуванням).
Наприкінці
першого року життя дітям пропонують усі види іграшок: образні, транспортні,
заводні, музичні, дидактичні, будівельні набори, іграшки-меблі, фігурки тварин.
Іграшка має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, а саме: зроблена з матеріалів
нешкідливих для здоров’я малюків, тобто таких, що не викликають алергію та не
спричиняють отруєння в разі потрапляння до рота, не ламка, не містить дрібних
деталей, гострих виступів, якими малюк може поранити себе.
Облаштування розвивального середовища
має починатися з роздягальні. Щоб зробити її затишною і привабливою, шафи, в
яких зберігаються речі малюків, можна пофарбувати в різні кольори, а зверху на
них розмістити великі яскраві іграшки, які привертатимуть увагу малюків.
На стінах можна повісити
ілюстрації або картини із зображенням пори
року чи пано на теми дитячих казок.
Групову
кімнату рекомендують прикрасити квітами, поставити тут акваріум з рибками,
клітку з пташками. Усі значущі для дітей
фрагменти інтер’єру можна розміщувати на рівні зросту малят, щоб вони
могли їх краще роздивитися і їм було легше діставати все, що може знадобитися
для виконання тих чи інших дій.
Матеріали,
що створюють предметне середовище, мають зберігатися на поличках або в шафах,
до яких дитина матиме вільний доступ.
Комментарии
Отправить комментарий